Твори з тегом: розлука

Ковток смутку

Тихо. Ніби годинник зупинила холодна, крижана рука. А з ним зупинялося моє кохання. Я, певно, не пам'ятаю, чи був то останній ковток вина, у якому відображалися твої пухкі вуста... Та й годі таїти: узагалі не пам'ятаю, що сталося того холодного ...

читати далі

Холод наших сердець

Я хочу вкритись сніговою ковдрою,
Щоб сховатись від твоїх крижаних очей.
Але вона не гріє.
Не гріє моє серце, бо в ньому досі
Водять хоровод сніжинки
Наших льодяних уламків.
Не треба мені пояснень:
Колючі дроти між нами!
Тебе і мене ...

читати далі

Пам’ятаю очі…

Чомусь знову пишу тобі листа й блукаю будинком, аби не чути, як б’ється серце кімнат, коридорів і вікон… Без тебе стало так порожньо. Якщо капатимуть сльози, вони впадуть словами на твої вуста…

Ти повинен це пам'ятати. У кімнаті стояла тиша. ...

читати далі

Небокрай

Небокрай. Сідає сонце, і вечір такий тихий і спокійний. Не вистачає лише тебе…

Пишу листа тобі, бо нарешті зрозуміла, що стільки років ми жили марно. Ти так і не навчився грати на гітарі, а я так і не змогла плідно заримувати жодного рядка.

А ...

читати далі

Кривава пляма на білому килимі…

Кривава пляма на білому килимі. А ще вчора там була пляма від вина. Як швидко все змінилося: день змінив ніч, сонце – місяць, вона – мене.

Кривава пляма на білому килимі. Ти встромив ніж у спину, а я лиш сліпо кохала. Кохала й не спала ночей, бо ...

читати далі

А ти все одно не чуєш…

Ось і настав ще один вечір. Життя хиталося червоною ниткою. Сонце розлилося мандариновим соком із нотками ванілі.

Ці рядки написали себе самі. Сидять зараз  у кутку з винними очима й спостерігають за небом.

Моє холодне чоло обпікає твої руки. ...

читати далі