Твори з тегом: життя

У чому сенс життя?

Як наповнити життя людини сенсом?

Де взяти друге життя?

Еміграція – це похорони,
після яких життя продовжується далі
Тадеуш Котарбинський
Чи часто, їдучи в громадському транспорті, прогулюючись містом, ти бачиш різноманітні білборди й просто живописні фотографії «райського куточка», які закликають до ...

читати далі

У цій битві я переможець!

Я не впевнена, що люди вміють забувати. Стерти з пам’яті того, хто надавав життю сенс, чиї слова здіймали торнадо метеликів, а блискавка в очах залишала опіки літнього дощу. Неможливо... неможливо просто відпустити, піти, не сказавши ні слова.

Є ...

читати далі

Є для кого жити!

Утомився... Мозок не працює, а ноги підкошуються. Хочеться втекти кудись далеко-далеко, де ніхто б не зміг потурбувати мій спокій. Заплющую очі... Зелене листя шелестом манить у царство природи. Вузенькі стежки ведуть мене пишними полями, налиті ...

читати далі

Знайшов кохану…

(за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

Помер Іван… Недовго він блукав по цьому світі. Відправився в далеку путь, знайти кохану свою милу.

Хоч сльози ллються, та нема кому ридать по ньому: грають, весело сміються. Які традиції ...

читати далі

Я втомилася. Мене втомили люди

Я втомилася… Пишу тобі не просто, а зі сльозами на очах.  Смішно, але багаті теж плачуть. Ти завжди говорив, що живу краще, аніж можна собі уявити, але ти помилявся.

Мої дні – суцільне пекло. Я прокидаюся сама у величезному будинку. Здавалося б, ...

читати далі

До катастрофи людства – один крок

Час іде, а ми все рухаємось у прірву. Говоримо, що змінюємо світ на краще, а насправді лише все руйнуємо.

Я вважаю, що до катастрофи людству лишилося зовсім трішки, якщо, звісно, вона ще не почалася. І ми навряд чи вже щось виправимо, адже треба ...

читати далі

Молодість і старість

Старіти нудно, але це єдина відома можливість жити.

Чи боюсь я старості? Так, боюся залишитися одна. Поважний вік – зовсім не привід страху, адже що може бути краще досвіду, надбаного роками, дітей, онуків… «Роки йдуть, а їм не віриш. Оцінки ...

читати далі

24/7

Ми – діти заасфальтованих вулиць, гучних вечірок, неонових вивісок тату-салонів та пивних яток, де продають без паспорта. Ті, хто повертається додому рано. Рано-вранці. І чесно брешуть, що зовсім не пили. Дивимося тільки собі під ноги 24/7 і навряд ...

читати далі

Хвилинка мотивації

Вона обіймає кожного, зігріває... Але не дає поворухнутися:  наче сталеві ланцюги по всьому тілу, а гиря тягне на дно. Думаємо, що це на краще, але просто нічого не розуміємо.  Щось дивне змушує змерзнути аж до лихоманки. Здоровий глузд покинув нас, ...

читати далі

Моє інтермецо

Життя кожної людини – переповнене морем труднощів. І, врешті-решт, настає час, коли потрібно відпочити. Коли вже не вистачає сил на подолання цього бар'єру. І тоді хочеться просто втекти.

Відпочити з найкращою подругою або ж провести цей час із ...

читати далі

Будуємо стіни…

Будуємо стіни
Цементно-бетонні,
Міряємо метри, метри квадратні.
Піднеси склянку — усе чутно й видно.
Родини стали сусідами по кімнаті...


Так тісно зробилося: тисне стеля.
Тулюсь до брудних і пошарпаних вікон.
Там птахи залізні біліють ...

читати далі

Живи, моя надіє!

Лише тоді, коли остання мить життя поставить вибір, ми виберемо життя. Хоч як би іноді і не бажали смерті. Можливо, ти страждаєш і забуття здається кращим. А може, остання мить – це геть не те, чого ти прагнув?  А як же ті слова, що краще жить? Що ...

читати далі

Happy end

Зрозумій, що пора вже брати життя у свої руки й рухатися далі. Не потрібно шукати прихований сенс, причини, людей. Я знаю, як іноді важко перемогти самого себе, але це буде тобі на краще! Усі оці гіркі думки: наркотики, алкоголь, недитячі іграшки… ...

читати далі

Гріх

Це не твоя вина, а моя. Бо я змогла пробачити тоді твій гріх. Не побачила твій сміх наді мною. Той погляд, який приховував нещирість та відразу. Та кожного дня чекала на ті слова… Чекала…

О милий! Невже «це все була лиш видумка моя»? І не було ...

читати далі