Твори з тегом: зима

Грудневе сонце виплило з легкої, мов серпанок, хмаринки й пломеніло над засніженими гірськими вершинами. 

Грудень – це останній місяць полювання на пернату дичину в цих краях. У сезон у високогірних районах та на роздоллі часто можна узріти ...

Він дарував їй щоп’ятниці квіти й при зустрічі вкривав поцілунками. А згодом ламав карниз та шматував штори (не йдеться про обрамлення вікна). Він обіцяв розфарбувати в рожевий зірки, а натомість вугіллям заштрихував кордони душі. Готував ...

Зима – чудова пора року. Про неї можна розповідати словами. А художники замінили їх фарбами. Композитори написали музику. Фото, картини, музика – усе це може створити зимовий настрій. Але краще особисто побачити цю красу на вулиці, щоб відчути ...

А я йду до школи. Шлях не близький, мені чимчикувати близько 30 хвилин, залишаючи відбитки чоботят на білій землі. 

Виходячи на вулицю, бачу, як сусідка гуляє з песиком. Собака стрибає по білосніжному тлу, качається по ньому, як на м’якій ...

Світає… Час збиратися до ліцею. Уже минає січень, а справжньої зими не відчувається. На вулиці сиро й похмуро. Природа й люди вже давно чекають на сніг. Дуже потрібен він землі для багатого врожаю. Навіть зайцям у лісі сховатися важко. Вони ж сіру ...

Лечу з гірки. Навіть шарф, підхоплений вітром, не стримує екстриму й наздоганяє слідом. Міцно тримаюся за спинку санчат, бо не хочу впасти. Хоча… Це був би гарний досвід зльоту. Але гадаю, що приземлення було б не дуже приємним. Відганяю зайві думки ...

Жив на світі один сніговик. Зліпила його пані Хурделиця доньці Заметілі на День народження. Біленькі кульки – тулуб, гілочки дерев замість рук і шишка замість носа. Але мала сніговиком натішилася, погралася й викинула в ліс. 

Бродив бідолаха ...

Сніжинки повільно, вальсуючи, падають на бліде обличчя. Так і хочеться спіймати їх хоч на мить, але вони відразу ж тануть від дотику до теплої шкіри. 

Зиму надовго втримати не вдасться. Якщо осінь можна увіковічити в серці засушеним багряним ...

Перші лапаті доньки зими залетіли прямісінько в серце й оселилися там надовго. Головне, щоб від полум’я думок не розтали…
Підбираю з землі паперові крила, знаходжу в найдальшій шухлядці улюблені рукавички й взуваю теплі чобітки. Вилажу на дах ...

Темними та холодними вечорами, коли стрілки годинника вже стомлені, але крокують до півночі, на засніжене місто спускаються дивні чарівні сани. Ні, це не транспорт Діда Мороза. Ці сани, вирізьблені найвишуканішими візерунками зоряного неба, ...

Тихо-тихо
Зима до нас підходить,
Ніжно-ніжно
Вона до нас говорить.
Та відчуття, що
Осінь не проходить,
А зимові пісні
Ще досі не доходять.
Де сніг? Де мороз?
Нам потрібен купорос?
На білий сніг він так походить
Та має запах, котрий не ...

Автор: Андрій Подольський

Як швидко лине час,
Як швидко ідуть люди,
Ще декілька секунд -
І Новий рік вже буде.

Ялинка стоїть в хаті,
Радіють усі люде,
Ще декілька секунд -
І Дід Мороз прибуде. ...

Автор: Дельва Олександр

Зараз вечір - ранній гість,
Дощик стука за вікном.
Ох, зимо, ну, де ж твій сніг?
Та приходьте вже разом...
Ну, будь ласочка, зимо,
Розбуди на ранок сонцем.
Хай мережива морозні
Сяють радо на віконці.
Хай ялинка за ...

Автор: Валерія Писаренко

Подивись, що за вікном. Там, у безмежній блакиті неба, кружляють у вальсі витончені сніжинки, зіткані з найтоншого мережива. То чарівниця Зима сидить на м’якій перині хмаринки й пряде сріблясті нитки з її білосніжних ...