Наші твори

На вії падає кришталь коштовний, 

Зима витрушує зі жмені срібний пух. 

А світ такий безмежний, невагомий, 

І ніжно тиша огортає кожен рух. 

Згадай! Як пахне казкою дитинство! 

Сніжинки бавляться – їх ловиш язиком, 

І сміх ...

Живу і словами дихаю... 

Іноді пошепки, 

крізь пальців тремтіння іноді. 

Наосліп свій пульс я шукаю 

у просторі,  

що для вічності став  

виміром.  

Слова – це не одяг, 

що можна змінити 
...

Вона сидить на узбережжі моря, на прохолодному піску. За морем вже сідає яскравий місяць, і на зміну йому сходить сонце. Тепле, яскраве і витончене. Вода приємно прохолодна, і сама хвилюється.
Світає...
Дівчина заворожено спостерігає. Легкий ...

У родині Дмитренка до енергонезалежності ставилися серйозно. Тато ще в листопаді схрестив старий велотренажер із динамо-машиною від трактора, тому на Святвечір ми не просто вечеряли, а «виробляли контент». 
...

Автори:

Гончаров Дмитро Максимович

Деревянченко  Антон Володимирович 

Старіков Назар Олександрович 

Колотій Іван Андрійович

Анотація
У статті досліджується репрезентація концепту історичної правди в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть ...

－ Поїхала я якось на риболовлю – спіймати рибу для Тетяни Іванівни. Сиджу, дивлюся на воду, а з кущів виходить (очам не вірю!) Остап Вишня, наче з підручника. 

－Дитино, як з таким серйозним виразом ти хочеш спіймати сома? 

－Та як тут радіти?－ ...

Вони ідуть крізь ранок і тривогу, 

Тримаючи у серці світлий дім. 

Їх шлях важкий та чесний перед Богом, 

Бо боронять країну кожним днем своїм. 

Вони стоять на варті тихих міст, 

Де діти сплять, де світло у віконці. 

Їх крок ...

Наскрізно прошита сяйвом висхідного світила. Воно резонує зі сплетінням сонця, що притулилося у міжреберʼї та гріє нутро снігового листопаду.

Уповільнення.

Слово, що мріє крилами забуття. Розтікання.

Умиротворення.

Липкий голос ...

Афоризм «Бери вершину — і матимеш середину» дуже близький мені. Вважаю, що він не просто про цілі — про ставлення до життя. Якщо хочеш досягти чогось великого, потрібно не боятися мріяти, ризикувати й викладатися на максимум. 

Займаюся спортом, ...

«Хочу спати!» - були мої єдині думки, коли прокинувся  рано-вранці. 

- Мааамо, сьогодні субота? – запитав я. 

- Так, я дуже здивувалася, що ти так рано встав! Молодець! 

- Та який там молодець, у суботу встати так рано може тільки такий, як ...

торкайся нотами ноктюрну

тривких мелодій таємниць

сягай-но пальцями Сатурну

обітницю моїх зіниць

віршів чужих кардіограму 

складай-но стосами ключиць

вишіптую піснями рану

залишену від мандрівниць

торкайся ніжними словами
...

Душа як вільний птах у небі,  

Вона шукає власний шлях.  

То в світлі сяє, ніжна, тепла,  

То тане тихо у сльозах.  

Вона не має форми й тіла,  

Та вміє зчитувать з очей. 

І рани має, і цілющу силу  
...

Тарас Шевченко... Письменник, що пережив свій час, що передбачив майбутнє...  

"Огонь запеклих не пече", – писав він у поемі “Гамалія” про козацьку мужність. Але ці слова звучать актуально й сьогодні, ...

Ландшафти міст наклалися на риси твого лиця. Обличчя ввібрало зрізи будинків і картатість архітектури. Пейзаж приховує порух зіниць, а портрет – церковні шпилі. Вулиці міст блукають хвилями твого волосся, поки написи зі стін татуюються між моїх ...