Наші твори

Тарас Шевченко... Письменник, що пережив свій час, що передбачив майбутнє...  

"Огонь запеклих не пече", – писав він у поемі “Гамалія” про козацьку мужність. Але ці слова звучать актуально й сьогодні, ...

Ландшафти міст наклалися на риси твого лиця. Обличчя ввібрало зрізи будинків і картатість архітектури. Пейзаж приховує порух зіниць, а портрет – церковні шпилі. Вулиці міст блукають хвилями твого волосся, поки написи зі стін татуюються між моїх ...

Капелюшок весни кольоровий

Я на себе приміряти хочу.

А чи личить мені таке вбрання?

Чи підкреслить він вроду дівочу?

Ви погляньте лише, які барви

Закружляли в невпинному танці!

Ось небесна блакить у полудні,

Ось ...

Коли ворог ступив на нашу землю, світ перевернувся й для мене. Клята війна знищила тисячі життів. І продовжує нищити... Проходжу  майданом Незалежності в Києві чи Каштановою алеєю в Полтаві, а серце розривається від болю. Тисячі прапорців майорять ...

На щастя, в кіл є інтенція до розривань,

нових початків і дереворитів:

Вони пензлюють на межі нових знань:

Увіковічені гравюри на граніті.

Роздерти коло трояндових метаморфоз,

Аби більше не кололи,

а лиш красою гріли,

Звучить, ...

Тулук-тулук
Автівка на люк
Неспинний рух
По колу
Вжух

Брррррр
уківка асфааальт
Атласна гладь
Сиреногул
Хвилин по п’ять

Вивісок цвіт
Веселка кольорів
Рекламосад
Табло
На фасад

Вітровій
Крізь труби
Вииииий
Іржавий орган ...

Полтава – місто, яке допомогло зрости та піти в нове життя багатьом людям. Таке рідне серцю, сповнене безліччю спогадів та найтепліших моментів, що залишаться з тобою на все життя. Спокійне та неквапливе, проте з глибокою та досить непростою ...

Снігобілі поля шумлять під ногами,
Висотоблиск дахи сонце ловлять.
Людопульси гомонять, грають кроками,
Вуличенерги серця нам ловлять.

Тротуарожбури дзвенять, сміються, літають,
Вітроблиски вітру по вікнах співають.
Мости-дзвінкограми в небо ...

Якби можна було з обра́з створити о́брази й вишити ними полотно буденних картин! Але ж поки ні. Наразі чуттєвість сягнула двохсотого рівня напруги та розчинилася в сенсах, як цукор у чаї. Обра́зи випарувалися. О́бразам судилося настоятися.
Дозвіл ...

Біп Біп

доброго ранку!

всі в дорозі

хтось навіть без сніданку,

затор.

самокат

авто

маршрутка — все стоїть.

година пік.

звук тривоги:

Віу Віу

угорі летить.

холоне тіло

ТРЕМТИТЬ.

год

ин

ник:

дев'ята ...

Місто прокидається раніше за нас.

Вікна вже світяться,

А ми ще не встигли розплющити очей.

Тут – ринок,

Де яблука пахнуть так голосно,

Що можна втратити думку.

Тут – бруківка,

Яка пам’ятає більше кроків, ніж усі щоденники разом. ...

сонце
котиться
по круглій площі

«КРИТИЙ»

галас-голоси
б’ють-б’ють
у зелену тишу
каш-ТА-нів!

жовті тролейбуси -
ЕЛЕКТРОКОНІ !!!
шшшшшш
тягнуть місто
крізь туман ранковий.

«ПОЛТАВА» -
букви старих вивісок
перетікають у
...

Цей світ – лише відтінок світу

Того, де закувала нам вона.

Ця монотонність і буденність

Все не дає відкритися сповна.

Але хіба ми маємо окови?

Нехай усі, хто в них, знімуть пута!

Тоді відкриються всі двері і дороги –

І промінь ...

Навчаючись в Науковому ліцеї N3 Полтавської міської ради, я, Гнатенко Світозар, учень групи 6-Я, став учасником Літературно-мистецької студії «Перевесло», де удосконалював свої вміння писати вірші, прозу, замітки, казки під керівництвом Тетяни ...