Наші твори

Час – незворотний. Тримайся
За кожну піщинку надії.
Знайдеш ти в ній щире ненастя
Або ж нездійсненну мрію.

Вони і страшні, і тернисті
(Дороги, дороги, дороги).
Але ти візьми й порозвінчуй
Ті міфи, підтверджені Богом.

Багряність ...

Птахи співочі, надії
(дороги, дороги, дороги)
Золото-степ зеленіє,
Юності бідні небоги.

Чи то вітер, чи рев
(я себе запитаю)
Буду битись як лев,
не зазнаю одчаю.

Свіжий подих життя
(зелений, червоний, білий)
Не шукаю я укриття.
Я ...

Для кожного слово «люблю» має своє значення. Для мене ж воно особливе, таке тепле та щире. 

Люблю, коли наші погляди перетинаються, його карі очі дивляться мені просто в душу та гріють її. Ця усмішка змушує серце битися частіше…

Люблю, коли ...

Любити – усього лише слово, але має стільки значення для мене. Люблю насолоджуватися простими речами: милуватися сонячними ранками або багряно-вогняними сутінками, гуляти лісом і вдихати неймовірний запах польових квітів.  

Люблю помічати ...

Небо... У будь-яку годину воно прекрасне. Чи то пливуть м’які пухнасті хмари з яскравим сонцем наввипередки, чи то палають далекі зорі. Дивлячись на цей небесний океан, потрапляю у світ думок та уяви. Душа наповнюється приємним теплом та почуттям ...

Мироточила ікона в храмі Святого Пантелеймона. Безплемінна язичниця суворо поглядала на сльози. На які, по суті, не мала права. Вона стояла серед чужих, із покритою по-їхньому головою. Їй потрібно було знати, за що ці глибокі люди, котрі Вірують у ...

Уроджена я й викохана на теренах славної країни з «У» попереду, де різні люди водяться. Було б брехнею стверджувати, що моя натура не перейняла якісь диковинки чухраїнців. Звісно, не завжди чухаюся! Цю рису моїх побратимів намагаюся, досить успішно, ...

Має свій колір кожен листочок,
Форму і запах – то осені почерк.
Я на прогулянці лист підніму,
Між сторінками книжок покладу
І випадково пізніше знайду.
Серед зими або влітку – не знаю,
Але я осінь оцю пригадаю.
Клен, під яким я листок цей ...

Щойно встав уранці,
дав собі лад - наведи
лад і на своїй планеті.
Антуан де Сент-Екзюпері
 

То був звичайний спекотний літній день. Звісно, у цей час городяни виїжджають із душного і навіть розпеченого міста шукати спокій і красу. 
...

За тужним усміхом осіннім
Бреду і щулюся від сонця.
На чатах дня – небес склепіння,
А я пірнаю в нього… Сон це?

Прожогом крила розпростерши,
Над сивим лісом зависаю.
І мовби зараз, мовби вперше
Секрети осені читаю.

У голих арабесках ...

У мене був собака на ім’я Зурбаган. Неймовірно гарний, сильний, великий, він добре лагодив із дітьми. Можливо, тому, що мав пастушу породу, яка походить зі Швейцарії – бернський зененхунд.

Шість років поспіль жив у нашому домі Зурбаган, не маючи ...

Холодні кристалики льоду опускалися мені на обличчя. Небо було вкрите білими хмаринками, неначе тітонька зима притрусила його солодкою ватою. Озирнувшись, угледіла, що на дахах будинків лежав мокрий сніг. Падаючи, сніжинки перетворювалися на ...

«Маруся Чурай»… То був ніби груповий сеанс психотерапії, на який витягли все горе, страждання й болі, які огортали нас у житті, та й не одне століття. Актори вивершили це все й змусили прожити. І перше кохання, коли ти дійсно знав, що любиш, але ...

Ув осені удосталь кольорів.
Мені ж бракує слів,
Коли я бал спостерігаю цей казковий.
Ось вітер сипле листячко жовтеньке
І обриває кіски у берізки.
А онде мідний дуб, як дід старезний,
Насипав купи листя величезні.
Соромиться дівочий виноград, ...