Наші твори

Музична муза заворожила мене,
І натхненні звуки зливаються в одне,
Веду із ними діалог,
Але у звуків – монолог.
І враз стихає передзвін,
Але в душі лунає він.
Бо вони як водоспад:
Відбиваються у тисячі свічад!

Вітер колисає мене й подругу серед колосся. Воно ж таке свіже, що ми зливаємося наче. Біжимо вперед. Увімкнувши турборежим «жити на повну» й забувши про паски безпеки. Падіння може бути фатальним. Та моя супутниця кричить: «Не бійся, візьме все!» То ...

Сидячи на вокзалі в стані розбитого сердечка, дивлюся на людей. Хтось ллє сльози від прощання з рідними, а хтось байдуже махає хустинкою, якою проводжає майже всі свої почуття. 

У вікні одного з потягів помічаю хлопця. Він стримує себе з останніх ...

Глибоко блакитні очі - відображення її душі,
Пастельно рожеві піони - то ніжні губи її,
Тендітні жовті тюльпани - розсипчасте, золотаве волосся.
Ароматна кавова смужка тягнеться за нею із дому.
Здасться завжди красива, навіть якщо з просоння. ...

Денис Ярмоленко

Чи хотіли б ви мати змогу подорожувати світом за допомогою телепорту? Особисто я – ні! Адже для мене всю естетику поїздки складає не так саме місце призначення, як шлях, щоб до нього дістатися, та люди, котрі зі мною. Усі ...

Тетяна Манько

А ось і зелена галявина. Посеред неї, неначе намальована, під вранішнім сонцем гордо красувалася біла ромашка. Гарна, що та юна дівчина! А пелюстки її такі тендітні, наче крила метелика. Здається, що навіть від найменшого подиху ...

Іванна Шапкіна

Здалеку в широкому гаю видніються білі цяточки. Якщо підійти ближче, то побачимо маленькі, тендітні квіточки з жовтим серцем. Вони розкинулися по всій діброві й зачаровують своєю ніжністю та витонченістю. І ось маленька ромашка вже ...

Небокрай, ліси, дива
(навколо нас, біля нас).
Відкриваються нові горизонти,
Там знайдемо ми таланти.

Перед нами безмежні моря
(шуми вітрів, коливання хвиль).
Дух свободи відчуємо вмить
Забудемо про біль, зупинимося ми.

Над нами Місяць і ...

І у світ широкий кинули:
Жорстокість у всій красі.
Вітер вже дме кілометрами
На просторах скляної душі.

Книга ніким не прочитана,
Не витримали люди облав…
Болем вода вже просочена
І трави зав’яли від травм.

Душа грішна оступається, ...

Підеш ти дорогою, іноді бігтимеш, а в якийсь момент зупинишся. Побачиш інші дороги: вони тікатимуть серпантином у гори, спускатимуться вниз до моря, бігтимуть у зворотний від тебе бік. Ними теж ходитимуть люди, бігатимуть, стоятимуть, ...

Йдемо ми в далечінь
(веселі, радісні, щасливі).
По тернях, пагорбах, низинах:
усміхнені – поборемо.

Позаду місяць поспішає
(суворий, злісний, егоїст).
Когось шукає, знищить хоче,
моторний, світить ліхтарем.

Стеляться під нами зорі ...

Їй було б набагато легше, аби не бабина традиція закривати на зиму варення. Після того, як Мирослава вдосталь набавилася з абрикосою, шишкою та вишнею, вона зачала ховати в маленьку скляну в'язницю невипадкові сльози, страхи розміром із кицьку, ...

Владислава Лісна

Стежки посеред лісу, спів птахів наді мною
(о гори, о гори, о гори!).
Сильний вітер над морем
Чи гроза над полем
(дороги, дороги, дороги)…

Іду без упину, майже знаю, що хочу
(я вже не маленька дитина).
Перехрестя доріг… ...

Вітром овіяні стежки
(перемогти, подолати, пройти).
Протоптані кимось доріжки,
Тут кожен бажає дорогу знайти.

В лісах тих темних щось мене вабить
(треба! треба іти!).
Вперті мандрівники шукають,
Хто хоче, зможе знайти.

І ця природа мене ...