Наші твори

Мій найулюбленіший захід просто неба – це марафон. Це біг, де ти долаєш свою дистанцію. Поки переборюєш труднощі, можеш відчути адреналін, щастя. А можна й поміркувати про що-небудь…

Такі заходи дуже популярні, як і  триатлон, акватлон, айронмен ...

Яка ж вона гарна, конвалія! Білосніжні маленькі голівоньки звисають донизу, вдивляючись у надра землі. Ніжні, лагідні, тендітні, здається, якщо торкнутися, попадають з тоненького, ледь помітного стебла. Їхній вигляд можна порівнювати з усім ...

Інколи, перебуваючи у вирі життєвих подій, ми не замислюємося, скільки всього втрачаємо в  цій метушні. І часто не даємо собі часу,  щоб гарно обміркувати й згадати щось таке, що грітиме протягом багатьох років. Лише темної, глибокої ночі, стиха ...

А ось і зимонька прийшла до нас… Похолодало, мороз – і всі вдягнені, як капуста. Червоні щоки й замерзлі носи... Ех… скоріше б весна... 

А ось і весняні дні на горизонті. Мабуть, знову багнюка після снігу й мінлива погода: то холодно, то тепло. ...

Казала кохана: «Кохаю
Квітневих конвалій красу,
Контрасти кленового краю,
Казкову кремінну косу».
Край кременя крякнула качка,
Крилом колихнулась коса.
«Кохаю!» – клянеться козачка.
«Кохаю!» – каже козак.

Вода лилася через край. У цьому фонтані лунав голос мого давнього друга — Григорія. Сьогодні його день народження, а я запрошена на святкування: Савич обіцяв віддзеркалити загублені істини (повірте, він іще той протестант(!), тож якомога швидше ...

Ще років нам накапало не так уже й багато, але ось-ось — і треба у великий світ. Звичні кутки поросли дороговказами, а на душі — присмак близької метушні. Десь в осад випадає хвилювання, десь верх бере непізнаний авантюризм. Ми з вами вже готові ...

Влітку – листя зелененьке,
Весною – квіточки біленькі,
Восени – у неї грона,
Взимку – ягідки червоні.
В неї кісточка – серденько.
Калину полюбляє ненька.
Від нежиті допомагає –
Всі матусі про це знають.
Будем чай з калиною пити
Та ніколи ...

Мальви – улюблені квіти моєї прабабусі. З дитинства вона насаджувала мальви вздовж батьківської хатки. Доглядала, поливала та добрива закладала. І не дарма, адже, згідно з народним повір’ям,  вони вважаються оберегом оселі, обороняють мешканців від ...

Український Сократ… Чи не відчуваєте присмаку кордоцентризму? А ось мова про Григорія Сковороду. Про феномен, що змінив світ і продовжує це робити. Неодноразово він стає прикладом багатьох обговорень щодо щастя людини. Бо кордоцентризм – це голос ...

Григорій Савович Сковорода – наш земляк, один із видатних українських мислителів та людина, яка сприймала дійсність не стільки розумом, скільки емоціями, почуттями, душею. Про цю багатогранну постать можна говорити годинами – усе одно не осягнеш.
...

Квіти… Така маленька частинка нашого життя, але ж скільки вони важать для нас! Хочу розповісти про маленьку кульбабку, сподіваюся, що це буде цікаво для вас!

Хлопчик на ім’я Лесик гуляв весняного ранку на вулиці. І побачив на узбіччі дороги ...

Дерев’яне чорно-біле поле,
Королі готуються до бою.
Непідвладні над собою,
Вісімнадцять доблесних солдат.
Білий офіцер віддав загад –
Швидко почалася різанина.
Так минула не одна хвилина,
Бо у тактиці немає вад:
Загнали чорних короля! ...

Коля я розглядала польове різнотрав’я, мені припав до смаку синій льон. Ця квітка забарвлена прохолодним небесним відтінком. Придивившись уважніше,  помітила, що колір її нагадує татові очі, вони такі ж ніжно-голубі й чисті.

Дивлячись на ...