Наші твори

Дивися: сьогодні зірки яскравіші, ніж вчора.
Залиш усі справи – йдемо скоріше у гай.
Над нами північ, і вона безмовна,
Проте вона завжди рятує нас.
Уривками хмари пливуть над містами,
Так легко прощаються з нами.
Аж раптом обірветься слово,
І ...

Нещодавно мені поставили питання, котре я б віднесла до категорії риторичних: «Лізо, як тобі вдається поєднувати творчість із системністю? Це ж неможливо»…мо’ й так, проте це — реалії життя.

Родина в мене із суцільних технарів: бабуся/дідусь — ...

Люблю малювати та відтворювати світ в образах. Цими картинами намагаюся виробити власний стиль. Іноді це просто скопійовані полотна різних художників, а іноді – мої власні фото. Намагаючись відтворити їх, я все більше й більше занурювалася у світ ...

Так плавно й ніжно пурхають балерини-сніжинки, піддаючись легкій мелодії вітру. Ось вже й зима. Елегантно й швидко пройшлася осінь червоною доріжкою з листя. Ніби справжня леді, вона змогла залишити по собі відчуття суму й спустошення. Неначе та ...

Ні, їсти суп бажань нема.
Як тут матуся скаже:
«Бодай-но з’їж ти пиріжка.
Лежить в тарелі завше.

Із затрою, з щавлем, яйцем,
Рум’яний, запашний та владний.
Летить до рота вихорцем
Він – шлунку кращий радник.

І час пройшов, а він дійшов, ...

Так що ж таке кохання?
У відповідь – зітхання...
Не знаю, що казати,
Як краще написати.
Кохати – це радіти
Дощу, і сонцю, й квітам.
Любити – це хотіти
Удвох летіти з вітром,
Робити, що завгодно,
Не слухати нікого.
Кохати – ревнувати, ...

Безмежне українське поле,
Просторе, родюче й неголе,
Бо воно у цвіття одягнулось
І на мавку обернулось.
Та одежа не з вовни й ниток,
А з барвистих польових квіток.

Соняшник – жовтогаряча квітка сонця,
Лице до нього тулить і долонця.
Густо ...

О ти, морквино!
Жовта, красна, така прекрасна!
Так непогасно у салатах,
блищиш у всій своїй красі.
Хоч затісно тобі в темниці,
в якій сидиш ти із весни.
І все одно: як ясний промінь
боки твої прогріє,
То враз звільнишся ти з темниці,
О ...

Мене розбудили настирливі промені сонця, які пронизували віконце намету. Пташиний гомін лунав з усіх кутків лісу. До цієї ранкової пісні приєдналися річкові мешканці: кумкають жаби, скидається риба, гукає в очереті бугай.

Я тихенько вибираюся з ...

Зимовий ранок буває особливо казковим. Сніжинки кружляють та вкривають землю. Вони, мов балерини, витончено танцюють із вітром та радіють морозцю, бо він подовжує їхнє життя. Крижані сердечка не розбиваються об землю, а перетворюються на білий ...

Лежить біла скатертина. Це сніг випав на лісові галявину. Розсипався срібний бісер у тіні під деревами, а на сонечку виблискує золотий. Простір цієї краси розписаний орнаментом з пташиних слідів, які сходяться, переплітаються, розходяться між собою. ...

Не можу дочекатися зими. Календар показує грудень, а за вікном зовсім не зимова погода. І настрій через цю сльоту невеселий. Мряка й туман нависли над містом, через шибки пробралися в мою кімнату.

А як хочеться відчути радість першого снігу. ...

Тимофій Романченко

 У повітрі відчувається святковий та ароматний запах хвої – це пишно вбрані ялинки чимчикують в оселі. По заплутаних вулицях блукають тисячі розкішних сніжинок, розносячи навкруги різдвяний настрій. 

Сидячи в теплому домі, з ...

Таке мрійливе й особливе нічне узимку все село, і хмари мляві й сизокрилі  все плинуть і плинуть. Наче у світ, де не бував останні десять літ, де сонце не пече, а мліє. Де ґрунт родючий – чорнозем. Де квітами земля обмиє твоє утомлене лице.
...