Наші твори

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не полетим
Л. Костенко 
Моя осінь сповнена теплим сонячним промінням, запахом дощу, шелестом листя під ногами, печивом та ...

Згадайте себе рік тому. Пригадайте надії, плани, сподівання, амбіції та мрії. Особисто я бачила себе частиною дуже крутого проєкту, але… щось пішло не так. 

Ви пам’ятаєте, яким саме уявляли цей час? Напевно, для когось це мав бути останній, ...

Виявляється, що не кожен вміє досягати своєї мети. Деякі просто опускають руки й не доходять до неї. Інші навіть ще не визначилися зі своєю метою. Для того, щоб цього уникнути, потрібно чітко розуміти плани та знати, чого бажаєш, ретельно все ...

Для мене Осінь – не депресія. Вона інше. Я думаю, це лише наполовину правдиве клеймо для такої мінливо-золотавої пори. Відчуваю запах мокрого асфальту й дощу, що змив минуле. 

Осінь – це початок. Я відчуваю спокій: навколо мене кружляє жовте ...

Очі в нього – як блискавки зранку:
Будять швидко, чарують у сні.
І я знову в думках до світанку:
Його доля зі мною чи ні?
Манить все, особливо ці вії,
А зіниці – то манна небес.
Йти з ним поряд – то подих надії…
Мріять важко… Чи є таки ...

Десь у гущавині лісу веде крута стежка до озера.

Воно велике, кругле, немов хтось викреслив його у вигляді кола чи ока. Вода темна від крислатих гілок дерев, а сонце сховане за їхніми розлогими верхівками. Попри те, що озеро ховалося в тіні, воно ...

Було це недавно. Кілька місяців тому. Я йшла парком, слухала музику й просто насолоджувалась життям. День здавався чудовим.

Біля мене тупцювала дівчина років шістнадцяти. Спочатку я зовсім не помічала ні її, ні сльози, які безперервно капали з ...

Наше життя складається із миттєвостей. Ми часто згадуємо те, що відбулося, із радістю чи сумом. Проте в кожного з нас є миті, які надихають на щось нове та прекрасне. Згадуючи їх, ми ніби переносимося в чудову країну, туди, де нашим близьким та ...

 Щастя починається там, де ми дозволяємо собі бути щасливими. Часто воно просто в нас перед носом, а ми закриваємося від нього, загортаючись у ковдру проблем. Інколи реальних, а частіше й вигаданих. 

Чи не щастям є сонце, яке визирнуло з-за хмари ...

Сьогодні я бачила Старість. Вона проходила поруч і вирішила зайти в гості. Повільні кроки, згорблена статура, проте це не робило її менш прекрасною. 

Сиділа навпроти мене – розповідала про юнацькі роки. Про те, як ховалася в кущах, бо розбила ...

Осінь… Дуже швидко та непомітно промайнуло літо, і зараз, прогулюючись вулицею, можна побачити, як осінь уже починає вдягати своє золотаве вбрання. Зелені дерева перефарбовуються в неймовірно гарні червоно-жовті кольори. Весь ліс стає немов золотий. ...

Добро завжди повертається…

Коли я була маленькою, улюбленим місцем прогулянки став майданчик у дитячому садочку. Там, біля альтанки на дереві, побачила гніздо, в якому сиділа голубка. Спостерігаючи щодня, я побачила, як там з’явилися пташенята й ...

Чому саме «зерно істини»? Можливо, тому що все починається з зерна, яке знає своє завдання: стати паростком, плодом чи деревом. 

Що впливає на зерно? І те, куди воно потрапило, і який ґрунт. Оточення також впливає на те, як воно зможе виконати ...

Хочу написати про досить незвичайну та цікаву історію.

Мало хто знає, але у 2018 році я їздила в літній табір відпочинку з одним хлопцем, який, до речі, зараз вчиться в моєму класі.

Почався, здавалося б, звичайний день, без будь-яких ...