Наші твори

Кожного року мене охоплює холодний сум. Листопад... Здається це всього лише назва певного періоду осені, яку ми кожного дня протягом місяця бачимо на календарі, але скільки всього ховається за цим словом. Природа починає поспіхом готуватися до ...

Осінь – мальовнича пора року… Опадає листя, пейзажі поступово змінюються. Вона немов жар-птиця: махне одним крилом – дме сильний вітер, махне іншим – уже й листя опало. 

Щоразу спостерігаю, як листя, закручене у вихор, спускається додолу. Це ...

Аеропорт. Дивлюся вслід літаку, що відлітає в манливу нескінченність. У голові крутяться слова однієї з пісень Alt-J: "Рlease don't go, I love you so..." І думки: "А чи справді це кінець? Дійсно крапка? Безповоротно?"

Перед очима пролітають ...

Я займаюся авіамоделюванням, і це були мої перші змагання.

Ми з друзями та тренером поїхали на обласні випробування. Це було на дуже великому полі зі скошеною травою та рівними ділянками, зробленими спеціально для нас. Я був новачком, на відміну ...

Я звичайний підліток, маю різноманітний внутрішній світ. Намагаюся щодня відкривати для себе щось нове та цікаве. У цьому мені допомагає моя сім’я: мама, тато та старший брат, з ними ми живемо душа в душу. Полюбляю наші подорожі, від них я на ...

Дивлюся на неймовірно красиві пейзажі осені – і хочеться провести цікавий день, який запам’ятається ще одним яскравим моментом життя. Уявляєш на столі смачний гарбузовий пиріг із пряними смаками, свіжозварений чай з лимоном і апельсином, прогулянку ...

Кожне слово вдаряло мікроімпульсом і розносило вщент будь-які захисні механізми. Гра шпильок набирала обертів, а рівень напруги перевищував 220 вольт. Наша боротьба точилася на межі кохання й ненависті, розуму й серця. Стерпіти це було неможливо: ...

Малюю. Не руками – душею.

Цифра за цифрою: неоднорідні мазки встеляють полотно. Надворі волає голос смерті – сирени швидкої допомоги. Останнім часом вони стали чимось звичним... Хоча мене пересмикує щоразу, коли чую ці відголоски. Зупинилася коло ...

«Ще одна фотографія до колекції!» — радісно усміхаюсь я новому здобутку. Усе ж таки нічне місто — найкращий краєвид з усіх відомих.

Я поверталася додому, як завжди оминаючи нові вулиці, ішла старими провулками та побитими життям дорогам. Завітала ...

Теплий вечір липня. Сидиш на підвіконні біля відчинено кватирки й дивишся в далечінь. Тепле п’янке повітря огортає плечі, немов улюблена ковдра в зимну пору.  Долітають ледь уловимі приємні запахи вулиці: липа, придорожні квіти й вистиглий після ...

Вона жила в чорному світі зі своїм нещасним серцем. Цей монохромний потік затягував усе більше й більше з кожним днем. Ні, вона була не бідна й не голодна. Вона була самотня. Стіни будинків навколо душили, а сонце не гріло.
Усе сталося миттєво. Ось ...

Коли я почула тему твору, розгубилася й почала думати, що саме  розповім. 

 Чи замислювалися ви над тим, чому одних людей  вважають цікавими, а інших ні? І взагалі, чому, якщо не зареєстрована в Інстаграмі або не знаю якийсь тренд, я повинна бути ...

Я люблю Бога… Бог мешкає в моєму притулку – тілі – та наповнює душу світлом. Бог – навколо: у людях, у живому та неживому. У всьому. 

Джерело Бога – це єдине місце, де може зібратися людство в одному місці, в один і той же час, зазирнувши до себе ...

Щастя завжди вирує в повітрі, воно – сонячний зайчик, треба лиш спіймати за хвостика та притиснути до свого серця. Для щастя немає причин, воно –  вічне. Але ось для суму іноді знайдуться приводи, коли ми забуваємо про щастя. Як тільки відкинемо ...