Наші твори

Як ткати полотно свого життя, кожен обирає самостійно. Поєднує в ньому свої особливі нитки, перехрещує їх та отримує власний орнамент чи візерунок. Усе в руках майстра. Бере матеріали й починає власне полотно - життя. Тче та вкладає туди свою душу, ...

Кожна людина плідно працює, виконує свої обов'язки, щоб побути в гармонії, радості й глибокому задоволенні. Дорослі та діти сприймають слово «щастя» інакше. Малеча ставиться до цього більш легковажно, бо іграшки, спілкування з друзями гріють душу й ...

Це, мабуть, відчуття окриленості. Це ранок, коли ти просинаєшся з думкою, що сьогодні день буде кращим, ніж учора. Засинаючи, дякуєш Богові та Всесвіту за прожитий ще один незабутній день. Коли йдеш вулицею й танцюєш, незважаючи на інших, бо у ...

врум, брум

врууууууум

Усі2ли

одразу заревіли

кАва, какавА

смачненька забава ...

Стомлені мемуари міського життя тануть під важкою ходою прохолодного ранку, що навмисно замітає сліди людських насолод, приховуючи справжнє обличчя повсякденності. Сліпуче сонце колючим поглядом окидає твою жалюгідну подобу. Зриваючи останній одяг з ...

Весна. Гармонія. 

Чи відчували ви внутрішній спокій так, як я, дивлячись на садок біля бабусиного будинку?

Чи сідали ви, підмостивши зручненько ковдру, просто на землю та  насолоджувалися веселим щебетанням птахів і тихим дзижчанням комах над ...

1952

Вони познайомилися звичайного весняного дня по дорозі зі школи. Дівчинка семи років та дванадцятирічний хлопчик. Вона, у білому платті в горошок, сиділа на траві під великою яблунею, тримаючи маленькими рученятами забите колінце й ...

Кожен з нас у якійсь мірі був недбалий: їв солодке, розуміючи, що потім буде погано, перебігав дорогу за одну секунду до зеленого світла, не бачачи машин, за всіма справами забував купити корму кішці, не звертався до лікаря, кажучи: "Та воно й так ...

У кожної людини свій омріяний сад, до якого вона хоче потрапити… 

Усе моє життя наповнене мріями. Вони у словах, котрі промовляє моя бабуся, коли марить згадками про дитинство і молодість; у моїх улюблених піснях, що кожного вечора граю на ...

Бруківкою кроки у світле майбутнє чи тернистий шлях у минувшину? Кожного разу, коли сонце ховається за місяць, сон поглинає мої думки й переживання. І стає так солодко, що іноді аж терпко. Та що ж вдієш? Такий він, сенс буття. Але завжди забивати ...

З-за високої мурованої стіни визирали
гілки з червоними яблучками
Галина Пагутяк
Якщо тільки горобцям було вільно
перелітати через огорожу,
то ти б був цим горобцем…
 Інколи мене безмежно дратує Ранок. Його холодні пальці забираються під ...

У кожної людини свій сад, до якого вона хоче потрапити…

Та найголовніше – душа. Хоча ми зустрічаємо по зовнішності, та обираємо друзів тих, хто має глибокий духовний світ.  І справді, у душі  кожного з нас – неповторний, не схожий ні на один ...

І знов купаємось в промінні...
Ми загубили серед ночі
Коштовне знайдене каміння…
Чи зазирнеш ти страху в очі?
Разом зі мною, неодмінно,
ти проживеш оті хвилини.
За руку знов тримай незмінно,
І знову заспані хмарини
Біжать за нами...
Стій ...

Це був прохолодний весняний вечір, дощ відбивав на тротуарі біля лікарні якийсь тільки йому відомий ритм. Вітерець прошмигнув через на мить відчинені двері всередину, петляючи білими коридорами. І враз гучний дитячий плач наповнив ближню ...