Мов божевільний письменник, що уявив себе художником, пишу це тобі, Минуле.
Благаю, викресли мої помилки. Навчи маленьку Жменьку розплутувати клубок зі слів у горлі, плакати не в подушку, говорити все людині у вічі, а не писати свої ...
читати даліМов божевільний письменник, що уявив себе художником, пишу це тобі, Минуле.
Благаю, викресли мої помилки. Навчи маленьку Жменьку розплутувати клубок зі слів у горлі, плакати не в подушку, говорити все людині у вічі, а не писати свої ...
читати даліKоханий друже дитинства! Привіт!
Чи пам'ятаєш теплі ночі з запахом соняшникового поля, де ми згубили свої кращі сни? Серед зірок збирали дикі маки?.. У світлі ліхтарів спалили себе, щоб відродитися потім із попелу липневих вінків. Твої картини, ...
Перші лапаті доньки зими залетіли прямісінько в серце й оселилися там надовго. Головне, щоб від полум’я думок не розтали…
Підбираю з землі паперові крила, знаходжу в найдальшій шухлядці улюблені рукавички й взуваю теплі чобітки. Вилажу на дах ...
Солодко мурчить вечірня тиша за вікном. Я пригадую всі щасливі, барвисті, наповнені радістю миті, проведені з тобою. В усьому бачу дотики минулого.
Пам’ятаєш, як ми ночували в тебе вдома, бо я не змогла піти через травневу зливу? Ми сиділи на ...
читати даліТи, уже змучений важким днем, повертаєшся додому й ще на вулиці чуєш запах свіжоспечених тістечок, які приготувала матуся. Заходиш у дім, готуєш чай із персиком, м'ятою та чебрецем, під мерехтіння ялинки йдеш милуватися снігом, який красиво ...
читати даліЧас: ХХІ століття. Війна все ще триває…
ХХІ століття... Війна між світами.
Космічний попіл у полоні диму намагається схопити світло-багряне зарево думок. Волосся кольору вранішньої зірки переливається, ховаючись у гротескній обкладинці. На ...
читати даліТемними та холодними вечорами, коли стрілки годинника вже стомлені, але крокують до півночі, на засніжене місто спускаються дивні чарівні сани. Ні, це не транспорт Діда Мороза. Ці сани, вирізьблені найвишуканішими візерунками зоряного неба, ...
читати даліТихо-тихо
Зима до нас підходить,
Ніжно-ніжно
Вона до нас говорить.
Та відчуття, що
Осінь не проходить,
А зимові пісні
Ще досі не доходять.
Де сніг? Де мороз?
Нам потрібен купорос?
На білий сніг він так походить
Та має запах, котрий не ...
Ви чуєте це? Так, так, цей дивний хрускіт від землі, ступаєш - провалюєшся, а в коротенькі чоботи завалюється грудка холодного снігу, ніс пощипує мороз, та й рукавички давно вже промокли. Бррр. Мама казала вдягатися тепліше, а тепер ти наче ...
читати даліАвтор: Андрій Подольський
Як швидко лине час,
Як швидко ідуть люди,
Ще декілька секунд -
І Новий рік вже буде.
Ялинка стоїть в хаті,
Радіють усі люде,
Ще декілька секунд -
І Дід Мороз прибуде. ...
Автор: Дельва Олександр
Зараз вечір - ранній гість,
Дощик стука за вікном.
Ох, зимо, ну, де ж твій сніг?
Та приходьте вже разом...
Ну, будь ласочка, зимо,
Розбуди на ранок сонцем.
Хай мережива морозні
Сяють радо на віконці.
Хай ялинка за ...
Автор: Валерія Писаренко
Подивись, що за вікном. Там, у безмежній блакиті неба, кружляють у вальсі витончені сніжинки, зіткані з найтоншого мережива. То чарівниця Зима сидить на м’якій перині хмаринки й пряде сріблясті нитки з її білосніжних ...
читати даліЗранку землю затьмарила завірюха, здійнялася зачарована заметіль. Завітала з заморозками забута зима. Затаївшись, Зимівна зафарбувала закутки землі, заморозивши зів’ялу зелень. Заполохані замислом зими, звірі заготували засідки, зберігають зроблений ...
читати даліЧитаю улюблену книгу,
шибеник-дощ гуркотить.
А щастя цієї хвилини
спогадом стане за мить ...