Наші твори

Інтермецо – щось буденне, на мою думку. Тому сьогодні я не буду розповідати про параметри або степеневі функції, адже набагато цікавіше писати про щось прекрасне, створене для насолоди. Ні, не мамині пиріжки та навіть не бабусині млинці. Про них ми ...

В одному королівстві жила незвичайна принцеса. Чому незвичайна? Бо вона буда не такою, як усі: влучно стріляла, любила битися, а не суконьки й тіари приміряти.

Принцесі Алісі всі завжди чомусь указували, що робити. Мама вчила її правильно сидіти, ...

Жив собі хлопчик Микита, у якого завжди все виходило. Батьки його хвалили, у садочку мав найкращі іграшки, а друзів – хоч греблю гати.

Хлопці завжди дивувалися, чому це Микита завжди найкращий, чим вони гірші за нього? Якось Артем підійшов до ...

Дихаючи свіжим повітрям, нюхом не відчуваючи жодної душі поряд, вмикаю улюблену музику в навушниках та гуляю ранком... літнім... прохолодним...
Це десь.... шоста година! Ні! Я прокинувся ще раніше, щоб наодинці з сонцем підняти його в небо.
На ...

Тихого осіннього вечора місіс Емілі відпочивала в кріслі з чашкою щойно звареної кави. Вона не очікувала гостей, ніщо не могло її потривожити. Але враз до будинку постукала стомлена та стурбована жінка. Дівчина підійшла до дверей, тихенько відчинила ...

Людина і природа – єдине ціле? Хм, та невже? Хіба я не проживу без зеленоверхих дерев, що восени фарбують свої чарівні голівоньки? Без дзюрчання кришталево чистого струмочка, без квиління чайок?

Повість "Тіні забутих предків" показує нам, як ...

Ти пам'ятаєш свої дитячі мрії… Спочатку в тобі загинув космонавт, потім супергерой, художник, а за ним, напевно, і мрійник. Звичайно ж, бажання – річ хитка й непостійна. Підростаєш собі потихеньку, змінюючи ляльку на ручку, а ручку на атестат, і ...

Десь у горах, за лісами,
За величними полями,
Там, де незліченний час,
Казка вже чекає нас.
Веселкова, чи журлива,
Чи сумна, або щаслива.
Це залежить все ж від вас,
Оберіть-но лише час...
Он вгорі гроза співає,
Листя з вітром розмовляє,
А ...

Якось на шкільній перерві Петро сказав:

– Чуєте, мені бабця сказала, що в лісі купа злих духів мешкає. Каже, що в дитинстві вони з подругами часто їх викликали.

– То може, і нам спробувати? – запитала Катерина.

Діти охоче погодилися, але ...

Падають пожовклі папірці природи. Похмурі парки посіріли. Почалася пора парасольок... Під вечір пані, прогулюючись під помаранчевою парасолькою поблизу пекарні, помітила понівечену, покалічену пташечку. Панна почала пильно поглядати, потім підхопила ...

Не маючи жодної уяви про небо, яким ти змалюєш його? Чистим, прозорим, широким, місцем, де всі наші мрії перетворюються на матеріальні речі. Чи цілим невідомим всесвітом, який так кортить дослідити?

Аеропорти світу бачили сотні різних бортів, ...

Одного разу на краю Землі, де немає нічого неможливого, зустрілися Літо й Зима. Непідступний хлопець із морозним поглядом і дівчина, у косах якої вплетені ласкаві промінчики сонця й ніжні квітки. Вирішили вони дізнатися, хто з них пануватиме довше. ...

Золотокоса, різнобарвна,
холодна, сніжна і сувора,
квітуча, тепла та ошатна,
моя Полтаво, ти чудова !

Стоїш незламно, непохитно,
проходиш стійко молода.
Ти неймовірно колоритна,
Полтаво, ти така одна !

Ти народжуєш легенди,
змінюєш ...

Чи можна зиму не любити?
І сміх, і радість навкруги.
Сніжну бабу тут ліпити
Зібрались разом дітлахи.
Чи можна зиму не любити?
На ковзанку як не піти?
Прикрас ялинці наробити,
Гукнуть: «Ялинонько, світи!»
Чи можна зиму не любити?
Не можна ...