Проза

Уміння рівно триматися – це не лише про поставу. Не опускати голови – це справжній геркулесів подвиг. Біль, втрати, перепони, нездоланні хвилі життя – не дай їм себе зламати! Коритися обставинам – доля слабких, сильні не можуть бути травою, що ...

Уявляєш, а ми вже давно з тобою ведемо розмову (може, рік чи два — не суттєво). Щоразу посилаю думки нейронами й сподіваюся, що ти вловлюєш сигнали мого маяка. Знаєш, а я без страху можу розповісти тобі все (від розпорядку дня до теорії квантового ...

Нам із тобою час уже визнати: стару розбиту вазу не варто клеїти. Я не вірю старим фікціям. Тут один лише шлях — викинути. У стосунках, що втратили істинність, краще вчасно поставити крапку. Розійшлися. Забули. Викреслили. Одного разу точно було ...

Я — українка. Мені властиво любити природу та знатися на травах. Разом із маминим молоком душі передалося вміння відчувати небо та передбачати погоду. І досить довго, упритул до мого шістнадцятиріччя, я цілковито довіряла людям та прагнула гармонії. ...

Ліричний герой цього тексту має хриплий табірний голос, лікований м’ятними цукерками. Він поки що дуже тихий, але через те не менш сильний, якщо все ж таки наважився розповісти про найкращий загін родом із найпалкішої другої зміни. Тож влаштовуйтеся ...

"У фарбах нічого особливого немає, це просто речовина, що надає колір..."  – вважає більшість людей. Мені ніяково, але повинна зізнатися: раніше теж так гадала, доки не захопилася малюванням. Це для мене не тільки задоволення, а й можливість ...

Ще місяць літа зостався. І він обіцяє так багато…

Ще трохи жарких днів – й аромат скошеної трави не забариться розвіятися десь у далечі спогадів. Проте в серці буде щось вагоміше, щось краще й вічне. Можливо, це юність, чи друзі старі й нові, або ...

Нарешті почався дощ. Темрява наче огорнула весь світ. Грім та блискавка створюють свою атмосферу, аж подих перехоплює! Дивишся у вікно - і все тіло релаксує. Приємний шум дощу пише   музику, таку незвичайну та спокійну. Грім наче грає на органі, ...

    Зима… Замерзла річка, що поблискує від ледве видних та відчутних для шкіри тепла сонця. Хмари мов свіжа випрана перина, яку вивісили на просторий небокрай. Вологі важкі краплі скочуються кудись набік та ліниво, як ніби так і задумано, ніжно ...

– Ти тільки поглянь! Сьогодні небу зовсім затісно в хмарах. Воно онде – гуляє футболками перехожих. А цей промінчик ніби навмисно заплутався у волоссі цієї русокосої. Тільки бери та знімай. Ха-ха-ха, – дівчина залилася гучним сміхом. 

– Я ж тобі ...

В обмеженнях хвилинною стрілкою відбувалося наше таїнство. Я любила тебе дуже сильно. Знаю точно — не помиляюся. Я вивчала твої кордони, зарікалася не втручатися. Хоча наша доля й була короткою — ми через те не переймалися.

Бо нам жилося з тобою ...

Давно існують легенди про леваду, обабіч якої розкинулося пишне пшеничне поле. Люди, їздять неподалік, не задумуються над цінністю життя та завжди кудись поспішають. 

Здіймався густий дим, а багаття бездушно розгоралося… 

Лейтенант, який ...

Режим польоту нарешті вімкнено. Літак стрімко здіймається в небо, набирає висоту. Ти відчуваєш це всім тілом. 

Безкраїй, кришталево чистий океан з величезними айсбергами за вікном. Усе наче на долоні. Перші промінчики сонця огортають ці купи ...

Кожен може уявити по-різному своє літо. Хтось ходить гуляти з друзями,  хтось їздить на море, а хтось – у село до дідуся з бабусею.  А як ви уявляєте літо в селі? 

Наприклад, для мене село влітку – це пахучі квіти,  тепла річка, спів пташок, ...