Твори з тегом: кохання

Любов врятує світ... Нібито якось так починаються пісні, книжки та фільми про кохання? Таємне, миле, несміливе, перше, скільки ще епітетів можна поєднати в дуеті з цим простим, але таким глибоким словом? Сотні, тисячі, мільйони...

 "Любов не ...

Діалог двох закоханих:

— Привіт!

— Привіт, моя зірочко!

— А ти знаєш, що я дуже сильно тебе люблю?

— Звичайно, знаю.

Серце наповнюється теплом. І ти розумієш, що ця людина – найцінніший скарб, який ти зараз маєш. 

У такі миті я ...

Ми танцюємо в сяйві свічок,
Тиха музика нас заворожує.
Невагомо кружля світлячок,
Що у ритмі немов супроводжує.

Наші душі злилися з єством,
У майстерності руху і танцю.
Кожна хвиля немов торжество,
Подароване ніжно коханці.

Заряджаюсь ...

Зібрала емоції в скриньку. Що ж, час рухатися далі. Я ухиляюся від фальші й намагаюся забути тебе, любий друже дитинства і юнацьких літ.

Лютий укрив мої думки льодами, але твої руки холодніші за них. Не забувай, ми стоїмо на роздоріжжі шляхів. ...

Старі колії загубилися в заплутаних лісових стежках. Збираю росяні зірочки на холодному нічному небі, ховаючись серед поля втомлених диких маків. Вони проростають прямісінько з людських сердець, палаючи пломенистим вогнем. Обпалюють мої руки холодом ...

Лиш дай свою руку… Біжи за мною, купаючи ноги в бурштиновій росі, у тиху безхмарну ніч…

 Утечемо від усього світу, десь там, на вулицях покинутих будинків, знайдемо свої тіні…

 Загубимося серед власних снів, шукаючи ту ж мить…

 Будемо бігти ...

Покладу дві монети в телефонний апарат. Натисну на виклик, але на іншому боці дроту буде тихо… 

Заплачу за проїзд, сяду під вікно, увімкну улюблений сумний плейлист, заплáчу на очах у всього салону. У душі щось занадто порожньо без тебе… 
...

Kоханий друже дитинства! Привіт!
Чи пам'ятаєш теплі ночі з запахом соняшникового поля, де ми згубили свої кращі сни? Серед зірок збирали дикі маки?.. У світлі ліхтарів спалили себе, щоб відродитися потім із попелу липневих вінків. Твої картини, ...

Солодко мурчить вечірня тиша за вікном. Я пригадую всі щасливі, барвисті, наповнені радістю миті, проведені з тобою. В усьому бачу дотики минулого. 

Пам’ятаєш, як ми ночували в тебе вдома, бо я не змогла піти через травневу зливу? Ми сиділи на ...

Простягаю долоню до неба. Намагаюся вхопитися за секунди, натягнуті струною над прірвою смерті, але... Падаю вниз.
Благаю, ухопи мене за руку. Дістань з океану сліз утопленицю. Витягни на берег правди. Розкуй кайдани солодкого болю-дурману, що ...

У кінці жовтня, коли на вулиці холодніше, ніж раніше, я згадую тебе. Пам'ятаю наші прогулянки, теплі обійми й ночі в компанії зірок. А сьогодні... У моєму серці, як і на вулиці, – градусів дванадцять удень, п'ять – уночі. А чесно? Згадувала в ...

Зігрій мене своїм теплом. Не плети сніжну ковдру, не морозь мої почуття. Проклади хризантемами стежку до серця. Обійми так, мовби це востаннє. Крок до вічної ночі. Вороття назад немає.
А може, до світла дістатися спробувати навскоси? Перерізати ...

Я покохав тебе вперше й востаннє. І космос у твоїх очах, і ніжну нефальшиву усмішку, і ластовиння на щасливих щоках, за яке точно душу дияволу ти віддала, і легкий абрикосовий рум’янець на порцеляновій шкірі. Кожен недолік сприймав за багатогранний ...

Краплі дощу повільно стікають шибкою старого вікна. Уже холодна кава стоїть на запиленому столі. У кожній краплинці чорно-білий космос, що зливається з тінню падаючих зірок. Почуття змішалися з ними в старій склянці. Чи будемо знову, загорнуті в ...