Твори з тегом: кохання

У місті мрій
Зустріну глибину твоїх очей
Таких чуттєвих, майже непрозорих.
Проходячи повз інших всіх людей,
Спіймаю погляд, милий і знайомий…
І враз обличчя знову спалахне
Сором'язливим кольором багряним,
Сердечко швидко битися почне
Цікавим ...

Знаєш… я тільки сьогодні зрозуміла, наскільки ти для мене важливий. Без тебе почуваюся на невідомому острові з населенням більше мільйона осіб. Але в очах кожного з них я шукаю твоє відображення. Навіть у своєму власному дзеркалі зустрічаюся з тобою ...

Тихо. Ніби годинник зупинила холодна, крижана рука. А з ним зупинялося моє кохання. Я, певно, не пам'ятаю, чи був то останній ковток вина, у якому відображалися твої пухкі вуста... Та й годі таїти: узагалі не пам'ятаю, що сталося того холодного ...

Я хочу вкритись сніговою ковдрою,
Щоб сховатись від твоїх крижаних очей.
Але вона не гріє.
Не гріє моє серце, бо в ньому досі
Водять хоровод сніжинки
Наших льодяних уламків.
Не треба мені пояснень:
Колючі дроти між нами!
Тебе і мене ...

Ми зовсім із тобою незнайомі. Ти ніколи не збирався думати про те, що я буду у твоєму житті. Милуєшся красою непізнаного, п'єш міцну каву й насміхаєшся над словом "кохання". Я поруч, завжди поруч із тобою. Оксамитовою долонею торкаюся твого життя. ...

Чомусь знову пишу тобі листа й блукаю будинком, аби не чути, як б’ється серце кімнат, коридорів і вікон… Без тебе стало так порожньо. Якщо капатимуть сльози, вони впадуть словами на твої вуста…

Ти повинен це пам'ятати. У кімнаті стояла тиша. ...

Останній день, щоб залишитися живою. Та прогулянка, яка добігала кінця. Приречені стосунки. Ні краплі відваги в очах. Лише вітер у голові та сотні думок.

Відвези мене до лісу та закопай, бо день догоряє. Ти ж цього хотів! Ніяких слів, лиш ...

Тиша, повна напруження й сірих тіней ночі... Тільки ми наодинці.

Ти так майстерно перебираєш струни віолончелі, ніби створюєш мелодію нашого кохання. Мій подих завмирає від цієї гри. Я захоплена тобою, красою твоїх рухів, поглядом ясних, наче ...

(за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

Помер Іван… Недовго він блукав по цьому світі. Відправився в далеку путь, знайти кохану свою милу.

Хоч сльози ллються, та нема кому ридать по ньому: грають, весело сміються. Які традиції ...

Іноді мені здається, що люди втрачають розум від кохання. Чи так це? Час від часу розумію, що саме це почуття може нас змінити. Підіймається настрій, коли бачу його усмішку. Метелики в животі заважають працювати.

Я готова провести кожну хвилину ...

«Щастя ніколи довго не триває. Щастя все – день, година, хвилина». Саме тому я раділа кожній миті, проведеній з тобою. Але, на жаль, усе змінилося.
Що щирая любов ділала,
Вона на лихо повертала.
Чому ж ми розійшлися? Не знаю, але впевнена, що ...

В одному королівстві жила незвичайна принцеса. Чому незвичайна? Бо вона буда не такою, як усі: влучно стріляла, любила битися, а не суконьки й тіари приміряти.

Принцесі Алісі всі завжди чомусь указували, що робити. Мама вчила її правильно сидіти, ...

Темний зимовий вечір... Ти зовсім стомлена після напруженого робочого дня сидиш самотня у кав‘ярні. Філіжанка міцної кави так манить ароматом ванілі та різдвяного печива. Твій погляд прикутий лише до одного вікна: ніби чекаєш на когось із ...

Життя кожної людини – переповнене морем труднощів. І, врешті-решт, настає час, коли потрібно відпочити. Коли вже не вистачає сил на подолання цього бар'єру. І тоді хочеться просто втекти.

Відпочити з найкращою подругою або ж провести цей час із ...