Твори з тегом: життя

Місто забирає душу з усього живого. Плити багатоповерхівок висмоктують людське, перетворюючи тепле серце на залізну птаху, якій обрізають крила й намагаються не чути, не бачити її страждань.
Місто переховує у своїх кутках холодних роботів – ...

Тік-так, тік-так. Годинник вистукує ритми серця. Дін-дон, дін-дон. Північ змінює події. Розділяє на до і після. 

Птахи принесли пошту під розчинене вікно в мій світ. Конверт. А в ньому - два квитки. На автобус маршрутом «Народження - смерть». 
...

Здається ж, люди, все у них людське,
Але душа ще з дерева не злізла
Ліна Костенко

Душа — це маленька дитина, і кожен із нас виховує її індивідуально. Важко не погодитися з думкою, що саме інтелектуальний розвиток допомагає внутрішньому світу ...

Я дописав своє життя на папері й поставив останню крапку. Тепер моя душа поєднається з твоєю, люба Жар-птице. Зірки не сяють поодинці, це аксіома.
Моя юність-молодість пролетіла дзвоном замість вітру в порожніх чотирьох стінах. Лиш інколи ...

Я намалюю тобі на асфальті кульбабові візерунки. На парашуті перелетимо через десятки перламутрових морів, долаючи шторми, і приземлимося десь біля фіалкових хмар. Там, де сонце пахне згорілим ще вчора гадючим болем.

Розірву сталеві дроти клітки, ...

Цілковита темрява обіймає тіло й думки.
Недопитий келих червоного напівсолодкого
Сліпить в очі зіркою.
Вглядаюся крізь водоспад ув обличчя в дзеркалі.
Бог чи Диявол поцілував у чоло?
Смерть чи Життя перетягне на свій бік?
Наводжу дуло на ...

Так, часто ми не помічаємо деталей. Нерідко важливі речі називаємо дрібницями. Неодноразово знецінюємо людей, яких знаходимо в юрбі. Під суворим небом. Бігаючи за часом, намагаючись наздогнати секунди життя. Можемо втратити сонце, знаючи наперед, що ...

У цьому крихкому світі всі та все – реквізити. Бутафорні емоції припадають пилом на забутій між стриманих масок поличці. Білі й чорні почуття збилися в клубок у горлі. Льодяні хмари пускають стріли, вражаючи серце. Холодно від бездушного асфальту ...

Чому це так боляче, коли тебе не розуміють? Як не перестати вірити в людство після стількох перешкод? Здається, усе роблять тобі на зло. І просто набридає дивитися на світ крізь призму рожевого кольору й  малювати фальш у думках. Уже не надихають ...

Озирнись навколо. Що ти бачиш перед собою? Що у твоїх руках? Це він. Наркотик ХХІ століття. Залежність, що майже не лікується. То що ж затягнуло тебе в паралельний світ через екран? Телефон. І не важливо який.  Діє він на нас однаково, хоча часто ...

Усі ми колись захоплювались артистами та акробатами в цирку, найрізноманітнішими танцюристами. Здавалося, вони літали по сцені, перебуваючи в стані невагомості. Та хто ж знав, що під маскою легкості криються недоспані ночі та численні тренування? 
...

Усі ми чогось прагнемо, і мета в нас різна. Усе життя чекаємо щастя, а не живемо теперішнім. Ми шукаємо скарб, але не бачимо його поряд. Весь наш час витрачаємо на ілюзії, не звертаючи уваги на навколишнє. 

У кожного різне поняття про скарб. І ...

Щодня ми зустрічаємо різних людей. Кожна особа унікальна й має свій стиль досягнення мети. Дехто вважає за потрібне заплатити, хтось інший віддає перевагу власним зусиллям. Але деякі люди гадають, що найефективнішим методом є маніпуляція. Вони всяко ...

Окуляри... Прозорі скельця, що допомагають нам чіткіше бачити світ. Вони безбарвні й не прикрашають правди. А що, як скло на очах стає рожевим? А що, як кришталик ока затягується яскравою кольоровою плівкою? Тоді твоє світосприйняття змінюється так, ...