Наші твори

Осінь – прекрасна пора року, хоч трохи й сумна. Багато митців уже присвятили їй свій талант. Але я волію прославити не саму осінь, а майстерність Бога. Мій Господь створив усе прекрасним і неповторним. Він, як Творець, проявляється в кожному ...

День перший

Прокинувшись теплим, але дощовим ранком і прямуючи на запах, скуштувала смачну яєчню з сосисками. А далі – година потягом, який нібито знав найцікавіші та найпрекрасніші краєвиди Альп. Життя в той момент здавалося крихтою порівняно з ...

Цього літа я відпочивала на дачі. Ми з братиком купалися в басейні. Я навчилася кататися на роликах та грати в бадмінтон.

Ми любили кидати м’яч у кошик, а іноді… влучали у виноград…

Тоді дідусь трохи посердився й сказав:

- Якщо хочете ...

Різні тварини є в нашому світі. Є навіть ті, що занесені в Червону книгу. Є ті, які живуть на фермі чи в лісі. Але вони чимось схожі. Як і ти зі своєю мамою!

У мене живе киця на ім’я Любов. Вона любить лягати біля вікна та дивитися на людей.

Одного разу я теж підійшла до вікна, а там – Маруся й Сашко посварилися. Моя киця подивилася на них своїми синьо-зеленими очима – і з них вилетіли веселики.
...

Я бачу: повітря густе і тривожне
Важко осіло в легенях.
Очі крізь дим ще дивитись спроможні.
Захований паспорт в кишені.

Я бачу порожніми місто і площі,
Що вчора були велелюдні,
Старенької річки воднії товщі.
Тут тепер страшно і брудно…
...

Моя травма немає точних тілесних координат. Її кольоровий спектр прослідковую хіба що спросоння. Вона відлунює каменем десь у районі хребта. І тисне на скроні дощової погоди.

Моя травма зродилася ще до мого життя. У спадок дісталася. Без жодного ...

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»…
Іван Малкович
Дитино, це вже досить суттєво. На затушованій по-чорному землі замовкли солов’ї. Серпик з ниточкою зник із ...

Він на фронті обіймає «Анютку». Кляне всіх, хто препаскудно втік за кордон. Магістр педагогічного. Тобто ще незакінчена вища. Мій вожатий та однокурсник сестри. 

Йому б зараз математику й фізику! Але ні — країна вища за всі інтереси. Нагадую, що ...

Коли в повітрі вже весна бриніла
І люд чекав на березневі повені,
Вкраїну-неньку люта хмара ненависті вкрила –
Сусід злостивий, пес блудливий,
Над нашою землею чорні розіп’яв вітрила…

Ще ледь жеврів постпандемічний світ
І так хотілось знову ...

Кожен день як один і не схожий на інші.
Відчуваєш цей ритм серця міста.
Хто ти сьогодні?
Простий пішохід чи нестримний романтик,
Може, каву гойдатимеш ложкою зранку.
Чи музИка, що грає свій перший акорд.

Ідеш по бульвару – не знаєш куди. ...

Дощило давнісінько, другий день. Дрібний дощичок дуже  дзюркотить дратуючи, дзвенить-давить дощовиця. Дорогою довгоочікувано дриґає дощовий довгастик. Дивно,  дощисько дедалі довше, десь десятий день, докрапає довкола. Дятел даремно  дивиться на ...

З сигналів машин придумаю біт,
Покладу зверху пару акордів.
Хворіє гітара— запущений грип,
Хворіють серця пішоходів.

Струни холодні, а руки горять.
Ріже пальці блискуче залізо.
Люди байдуже навкруги майорять,
Та тікати зі сцени ...

Тужлива осінь настає –
І смуток наганяє.
Тужлива осінь настає –
І листя опадає.
Залишать скоро нас птахи -
Наш край осамотіє.
Крилом лелека враз змахне –
Гніздо осиротіє...
Вже тьмяна осінь настає,
І барви всі згасають.
Краса природи ...