Наші твори

Що то за справа, така дивина,
Що час, як пісок, крізь пальці тіка,
Що час, наче птах, що так стрімко летить,
Що людям і віку не дасть він прожить?
Здавалося б, річ не така вже й складна,
Але міркувати над нею дарма.
Час плине повільно, як синя ...

І ось вже чути гомін міста,
Він поруч з зеленню дерев,
Його яскрава тінь барвиста,
В нім є і спів, й відвертий рев.
Чи щиросердна серенада –
Потік весняної краси,
Чи грім – заводів канонада –
Людські вбиває голоси.
Чи то приморська пісня ...

Глянеш вгору – зірка сяє,
Справжнє сонце ж, ні, не там,
Воно поруч проживає
Й душі зігріває нам.
Ти для мене – світ, матусю,
Ти мій янгол на землі.
Мить без тебе – наче вічність,
А хвилини – наче дні.
Мудрість ти вселенську маєш
Й долю ...

Вільнюс. Я ніколи не назву тебе своїм, о моє місто північних янголів! Вчуся жити з тобою. Моє прізвище з твоїх теренів, схоже, приблудилося ще з часів Великого Князівства Литовського. Колись з моєю ненькою ви були дуже близькі… Отже, і я спробую.
...

Проговори мої страхи. Вигоюй біль від невизначеності й дестабілізації. Хоча б трохи побути закоханою в транзитний шарм! Усе тимчасове найбільш стабільне.

Дуже круто говорити про людиносвітськість, коли маєш абсолютний нуль із переміщень. Та ...

Прошу, молися за мене усім богам. Я не до кінця впевнена в тому, що робимо. Виводь моє ім’я кінчиком язика. Перекладай на будь-яку мову. Твої молитви підточують дуло мого пера, я з більшою впевненістю готова писати. Так, не забудь передати Господу ...

Подряпинка майже на лінії долі. Ну, нічого ж страшного, правда? Я думала, що вже була мертва. А ні, як бачиш… Душа не пропала. Усього лише залила долоню кров’ю. Швидко витерла, продезінфікувала. За лаштунками власних страждань… За вкрай логічним і ...

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Ліна Костенко

Там, в обіймах неба світився Київ. Перед ним, кажу мамі, розстріляний знак. «Тут вбивали ...

Спеціально вивчу якусь чужу
мову, щоб писати нею тексти,
які ти не зможеш прочитати.
Якусь таку мову, з якої
вже ніхто не перекладає

Таня Малярчук
Іноземні вчу роками. Це як виклик тобі: зрозумій моєї душі шрами, навіть якщо не знаєш ...

Залий окропом мою печаль і постав вистигати на сонці… Не дивися так. Будь ласка. Не дивися. Завтра й так їхатиму туди, куди не хочу, ще й ти тут починаєш каталізувати мою дитинну тривогу. Я ж кажу: ми транзитні герої із віршів Жадана. Побачимося! А ...

Ми зі смертю граємо в карти: туз на двійку лягає вправно. Каже мені: «Нащо продовжуєш шукати варіанти? Я вже все про тебе знаю». Я ж мовчу зі стриманим виглядом, позираю уважно у віяло. Хай там як — ще козирятиму. Не здаватимусь бабі без бійні. Вона ...

Як там буде, мій світанковий заходе? Усе життя останнім часом — бісовий оксюморон. Боятися кожного звуку. Зітхати. Ти скажи, там хоча б є шанс на… Добре-добре, мовчу.

Хочеться знову вдягати чорні й довгі панчохи. Якщо губи — то однозначно в ...

Акорди C, G, C, G, F, Em, F, Em, C, G, F, Em;
на приспів C, G, F, Em, C, G, F, Em

1 куплет:
Я жартівливий вітер листопаду,
У верховинні зносить дах.
На небі зорі – то сліди помади,
Німі спокуси на губах.
По номерах й проспектах барабанить ...

Акорди: Am, Em
На приспів: C, G
На 3 куплет: Am, C, G, Em

Люди часто брешуть, часто люди грішні.
Їм папір сказав, що бачить все Всевишній.
Під ногами брудно, озирніться: де ви!
Вірю я лише у часокрадних демонів.

Приспів:
Він тихо на вухо ...