Наші твори

Коли згасло світло, він відчув це майже одразу. Навколо ніби нічого не змінилося: передсвітанкове небо палало рум’янцем. Але з’явилася якась важкість у повітрі: голоси далеких вибухів. Ніби на підсвідомому рівні простір тиснув, а чоло вкрилося ...

Ти дивишся на небо й бачиш зорепад. Десятки зірок , палаючи, падають на землю в повній темряві, ніби ангели спускаються до нас. Боже, як же це гарно! 

А потім чуєш вибухи... І розумієш, що то були не зірки. То град. Вогненний град. І ти біжиш ...

Часом творчість розповідає про кожного з нас набагато більше ніж психологічні портрети. Згодні ?

Тетяна Рябіко читає твір Івана Драча "Балада про соняшник".

Кожного разу, чуючи нестерпний гул сирени, ми хапаємо найцінніше – себе. Перескакуючи з однієї сходинки на іншу, інстинкт самозахисту починає відлік досить коротких, проте найцінніших секунд життя. Вибігаючи з холодного, повного небезпеки ...

24.02.2022.
Я прокинулась о 6:15. За кілька хвилин прозвучав вибух. Страшно? Це м‘яко сказано. Нашу психіку видовбували цими подіями вже кілька тижнів. Почалося бомбардування в різних точках України. Мама сказала страшну фразу: «Пакуй валізи; ...

Інколи, переглядаючи кінофільми, ми спостерігаємо сюжет, де головні герої потрапляють на безлюдний острів. Мабуть, кожен уявляв  себе на їхньому місці. І я не виняток. Уявіть!

Ось я на безлюдному острові… Який жах! Одразу подумала, що все це ...

(Відео)

День за днем темно-сірі, наче ті листки старого дерева, що росте при дорозі,  жалюзі ховають наші душі від світу…

І вогник довіри, крапелька надії,  як той останній вагон,  що завертає в невідомість,   ще живе в серці…

Слова ранять сильно й дуже. Рани загоюються, а шрами на серці й душі від образливих фраз – ніколи. Слово – це й універсальна зброя, здобута в бою, і рятівник душі, роздертої людьми, і ліки для розбитого серця, розпалювач воєн і миротворець. Тому не ...

Деколи достатньо одного теплого слова людини, щоб запанував спокій у душі

Мама завжди може підібрати для мене потрібні слова, щоб заспокоїти в складу хвилину, бо іноді бувають різні ситуації. Дуже важливо мати людину, якій довіряєш, яка розуміє ...

Сумно, коли історії довжиною у вічність закінчуються мовчки. У темній квартирі. Коли ти вдивляєшся в порожнечу вулиць і розумієш, що ви сягнули фіналу. Коротко й безповоротно. У такі миті думки подібні зграї безпритульних кошенят: усе блукають мало ...

Доки зодчі проєктували душі, ця дівчина тихо сиділа на хмаринці. У Творця на все були свої плани: саме їй довірено конструювати зорі. Альфі подобалося думати, що благодатний початок мав закінчуватися ще яскравіше. Тож поки очікувалося народження ...

Кожен із нас намагається досягти власних вершин. Ми, люди, завжди кудись поспішаємо, намагаючись устигнути вхопити кожну секунду, кожну мить. Проте не завжди вистачає сили волі, мотивації чи ще якихось речей для того, щоб рухатися далі й знаходити ...