Наші твори

Лише одна лінія відокремлює людину від справжнього щастя — лінія віри. Її можна уявити як смужку горизонту, що розмежовує небо і землю. Так лінія віри розмежовує людину і Бога. Є такий вислів: „По вірі вашій дасться вам“. Що ж він означає ?.. 

Ви ...

Улітку я з сім'єю часто ходжу до річки. Ми беремо з собою їжу та влаштовуємо пікнік. 

Яке ж там усе гарне! Блакитна вода виблискує на сонці, наче самоцвіти. Хвилі припливають до берега та розбиваються. Так знову і знову. Плавають каченята, які ...

Схід сонця завжди заворожує! Ви просто уявіть: літо, море, бриз і рожеве небо. Казково! Краса, біля тебе ні душі, лише приємний шум хвиль, які розбиваються об берег та власні думи-чарівниці. 

Літають чайки, вологе та запашне повітря, натхнення ...

Витинаю ножицями душу. Завдяки тобі вона вже давно паперова, тож хоч із візерунками буде... Ці пустоти розчинили мої нервові суцвіття, та, знаєш, тепер зручніше палати: ці дірки ближчі до серця, а там же й досі нуртує вогнежар...

Колись ми були ...

Холодними зимовими вечорами охочі поспілкуватися  збиралися в одній затишній місцині за невеличким круглим столиком. Хоч не пишно, та затишно ми проводили час. Запрошували всіх, але на те в кожного були свої мотиви… Іноді цим «люб'язним» приятелям ...

Хотілося б розповісти про життя сучасної молоді, а саме про його "темний" бік.  

У мене є однолітки та  однокласники, які мають багато друзів, яким не менше 16 років. Тому знаю, що діти мого віку можуть спробувати те, що вже скуштували їхні ...

Величні гори вечір вкрив.
Стих шелест листя в кронах.
Пташиний спів у лісі змовк.
Вже й ти спочинеш скоро.

Über allen Gipfeln
ist Ruh,
in allen Wipfeln
spürest du
kaum einen Hauch.
Die Vöglein schweigen im Walde.
Warte nur, balde ...

Якщо ви маєте деякі питання щодо назви твору, то переведіть погляд трохи нижче. Чухраїнець не є національністю або ж етнічною характеристикою. Аж ніяк. Це стан душі кожного з нас і всіх, хто живе на цій планеті. Хтось може вважати себе чухраїнцем, ...

Ми довго сиділи й мовчали... Доки сонце перекотилося на іншу щічку, бо вже збиралося вкладатися спати, розливаючи золото в кожне серце. І нас не оминуло. Полонило душі й зірвало дахи. 

Тихенько, не поквапом, вечір навішує свої корективи та ...

Не покидай надії, що скоро буде легше дихати на повні груди. Розімкнуться кайдани та спаде сталевий кокон із душі. Розчиниться в чистоті неба гнітючий біль, очистяться в джерельних водах сльози, википить й оновиться в тілі кров. Дихай вільно, ...

Сторінка за сторінкою... Знову закінчується зошит з алгебри. 

На межах клітинок уп’ялися краплі дощу, які колись символізували щастя, а зараз іронічно нагадують смуток. Знаєте, у той вечір усе пішло не за планом…

Маленька чайна, захована в ...

Слова в іржі- це все погане,
Це те що душу зачіпа.
Всередину вганяють рани,
І в серці зло це навіва.
Ось так ти йдеш такий веселий,
Увесь гарненький, завідний.
І раптом ненависть, зізнання,
Велике це розчарування.
А ти не мсти хоч як це ...

Хазяїн квартири міг би просто відчинити двері ключами, але він завжди натискає кнопку дзвінка. І люба дружина з радістю зустрічає. 

Інколи сусіди приходять і дзвонять у двері, іноді діти колядують і тиснуть її, а хтось просто хоче поспілкуватися ...

У Параски Омелянівни була корова. Одного разу вона народила малесеньку теличку, яку й назвали Кнопкою. Коли красуня виросла, то стала  симпатичною коровою. І було дуже смішно чути, коли на ім’я Кнопка відгукувалася досить велика скотина. 
...