Наші твори

Не маючи часу на буденність людського життя, блукаю стежинами емоцій. Саме вони є головним тягарем у моєму житті. Де-не-де зустрічаю радість: «Привіт! Як я щаслива тебе знову бачити». Упродовж подорожі змінюю курс, бо не дають моєму літаку набрати ...

Минув рік із того часу, як здійснилася Маріччина мрія. Їй подарували руденьке пухнасте кошеня. У родині довго не знали, як назвати улюбленця.

─ Можливо, він хоче бути Рудиком? – запитав батько.

─ Давайте назвемо його Пухнастиком! – ...

Темний зимовий вечір... Ти зовсім стомлена після напруженого робочого дня сидиш самотня у кав‘ярні. Філіжанка міцної кави так манить ароматом ванілі та різдвяного печива. Твій погляд прикутий лише до одного вікна: ніби чекаєш на когось із ...

О прекрасна м'ято!
Запах твій для мене - свято.
Чай із тебе непоганий,
Від хвороб лікуєш гарно.
Всі інфекції, грибки
Бояться навіть підійти.
В голові та шлунку біль
Відганяєш без зусиль.
Отже, м'ята - цар-рослина,
Завжди допоможе вміло. ...

Вона обіймає кожного, зігріває... Але не дає поворухнутися:  наче сталеві ланцюги по всьому тілу, а гиря тягне на дно. Думаємо, що це на краще, але просто нічого не розуміємо.  Щось дивне змушує змерзнути аж до лихоманки. Здоровий глузд покинув нас, ...

Зимовий сніг із кожною хвилиною все більше й більше ховав у крижаних обіймах машини, паркани різнокольорових будинків та маленькі вулички, які й весною ледве розгледиш.

Здавалося, незайманими залишилися лише люди, але й ті, загорнувшись у ковдру, ...

У моїм іntermezzo завжди пахне затишною ковдрою миті, яка огортає серце. Сіра буденщина, мов кайдани, стає все важчою з кожним днем. Тернистим шляхом ідучи, не помічаю, як плине час і люди, поспішаючи в невідоме, назавжди зникають.
Та тільки ...

Кіт… Саме його мені найлегше вважати винуватцем кожного неспокійного сну. Його гострі кігтики впиваються в тіло, наче лезо, пробуджують тебе о будь-якій годині. Кожну ніч я відчуваю глибокий подих чи необережний рух свого улюбленця. Якщо не ...

Ось і минула половина морозної зими. Сидячи біля вікна з виглядом на засніжені Карпати, хочеться залишитися в цій казці назавжди. З неба падають сніжинки, танцюючи елегантно, тендітно, чарівно... Вони летять так ніжно й легко, щоб впасти на землю й ...

Бризки хвиль... Солона тепла вода... Білі гори загортають тебе в морську піну... Промінчики сонця лагідно торкають золотавий пісок та грають у квача зі спритними рибками.

Ти навіть не уявляєш, що може статися завтра, але вже пірнаєш у морі ...

Життя кожної людини – переповнене морем труднощів. І, врешті-решт, настає час, коли потрібно відпочити. Коли вже не вистачає сил на подолання цього бар'єру. І тоді хочеться просто втекти.

Відпочити з найкращою подругою або ж провести цей час із ...

Будуємо стіни
Цементно-бетонні,
Міряємо метри, метри квадратні.
Піднеси склянку — усе чутно й видно.
Родини стали сусідами по кімнаті...


Так тісно зробилося: тисне стеля.
Тулюсь до брудних і пошарпаних вікон.
Там птахи залізні біліють ...

Про тебе їм говорити не мушу, бо
Коли вмикаєш мозок — порожніє душа.
Думками до тебе, за тобою тужу…
І це для мене найжаданіша мука.


Хто я тобі?
Почекай, помовч.
Не кажи нічого — слухай дощі.
Вони скажуть усе
Силою звука.
Крап... ...

Скінчилася п'єса.
Останні ноти фальші
наповнюють легені хриплим басом.
Свідомість
годує немитими спогадами
на сніданок, обід та вечерю —
По горло сита.
Та, врешті, кращого чекати марно:
Чого боялася — на те й наштовхнулася.
Тепер вальсую в ...