Анастасія Струкова

Збентежене море. Глибоке та безмежне, зі своїм настроєм та примхами, що приховує в собі сотні загадок і дивовижних неповторних витворів природи, наприклад, медуз. Десятки створінь перед тобою й ще більше на глибині, не маючи серця, пливуть у ...

Легкий бриз нервувань починає штормити від очікування нового дня. Смачний накладанець зранку – і до вечора лише солодкі шкільні спогади та передчуття чогось шалено нового. Вибрики щодо одягу на завтрашній день: не можу обрати, що краще одягати під ...

 Умилася земля дощем спросоння. Напилася самотня річка досхочу. Розмило ґрунт чистим водоспадом, налитим у чашу потрісканого асфальту. Нефритова зелень дерев блищить сріблястою росою. Галас віт зелених розбудив сиві ліхтарі. Поховалися комахи, птахи ...

Повсякденний. Буденний. Звичайний. Таким стане світ без справжніх особистостей, без людей, які не підкорюються одноманітним хвилям сірого суспільства, а прямують особливим шляхом, незважаючи на складність та можливість втілення  сучасних прагнень у ...

Сніг... Такий м'який і, незважаючи на звичний холод, теплий. Теплий, затишний і привабливий. Як бажання…

Сніжинки, утілюючи в життя безкінечне море оригінальних форм та кольорів, уособлюють наші мрії та жадання.

Синій сніг – бажання ...

Зима, зимонька, зима
Зовсім засніжила,
Загралася зима,
Землю забілила.

Золотокоса занадилася,
Зимівна здивувалася:
З засніжених зупинок
Замки збудувалися.

Землячки затягнули
Зимою запаски,
Зрання зібравшись
Зробили зав'язки.
...

Коли Зима-чаклунка приходить, усе навкруги стає інакшим... Ніби трішки чарівнішим, прекраснішим, ніж зазвичай, просто казковим. Спочатку вона елегантно прибирається за сестрою Осінню. Своїм подихом чаклунка знімає старий одяг на деревах – жовте ...

– Бабуню! Гратися хочу, бабуню! – гукає малий Фрідер та смикає бабусю за спідницю.

— Бабуню, ну коли вже ми будемо гратися в шпигунів? Пам'ятаєш? Ти обіцяла!

— Так,  угамуйся й перестань мене смикати, – бурчить бабуся й показує на годинник. ...

Було мені сумно, я дещо нудьгувала. Усе думала: що б таке зробити. Подивилася на стелю. На жаль, нічого не спало на думку. Як ось мій улюблений ведмедик Мишко, що сидів на підвіконні, якимось потаємним своїм поглядом дав привід погортати альбом. З ...

У парку «Перемога» пройшло моє дитинство. З того часу багато чого змінилося, проте я все ще полюбляю ходити цими алеями. Зараз там тихо і спокійно. Іноді хочеться взяти плед, заварити собі термос чаю й прогулятися такими рідними стежками, котрі ...

Кожного року восени, готуючись до холодів, дерева скидають своє ошатне вбрання, тим самим надаючи письменникам та художникам натхнення. Проте ви впевнені, що опале листя не шкодить нікому? Сьогодні ми поговоримо про цю проблему та її вирішення, ...

Приємно познайомитися, я – Дзеркало. Тобто, це не ім'я, а, швидше, моє покликання. Насправді мене звати Белль, але мало хто так називає… Лише моя Настуня. Але сьогодні не про це, на жаль, а про моє життя. Яке не таке ідеальне, як я, але все-таки ...

Коли я почула тему твору, розгубилася й почала думати, що саме  розповім. 

 Чи замислювалися ви над тим, чому одних людей  вважають цікавими, а інших ні? І взагалі, чому, якщо не зареєстрована в Інстаграмі або не знаю якийсь тренд, я повинна бути ...

Було це недавно. Кілька місяців тому. Я йшла парком, слухала музику й просто насолоджувалась життям. День здавався чудовим.

Біля мене тупцювала дівчина років шістнадцяти. Спочатку я зовсім не помічала ні її, ні сльози, які безперервно капали з ...