Поезія

Йдемо ми в далечінь
(веселі, радісні, щасливі).
По тернях, пагорбах, низинах:
усміхнені – поборемо.

Позаду місяць поспішає
(суворий, злісний, егоїст).
Когось шукає, знищить хоче,
моторний, світить ліхтарем.

Стеляться під нами зорі ...

Владислава Лісна

Стежки посеред лісу, спів птахів наді мною
(о гори, о гори, о гори!).
Сильний вітер над морем
Чи гроза над полем
(дороги, дороги, дороги)…

Іду без упину, майже знаю, що хочу
(я вже не маленька дитина).
Перехрестя доріг… ...

Вітром овіяні стежки
(перемогти, подолати, пройти).
Протоптані кимось доріжки,
Тут кожен бажає дорогу знайти.

В лісах тих темних щось мене вабить
(треба! треба іти!).
Вперті мандрівники шукають,
Хто хоче, зможе знайти.

І ця природа мене ...

Час – незворотний. Тримайся
За кожну піщинку надії.
Знайдеш ти в ній щире ненастя
Або ж нездійсненну мрію.

Вони і страшні, і тернисті
(Дороги, дороги, дороги).
Але ти візьми й порозвінчуй
Ті міфи, підтверджені Богом.

Багряність ...

Птахи співочі, надії
(дороги, дороги, дороги)
Золото-степ зеленіє,
Юності бідні небоги.

Чи то вітер, чи рев
(я себе запитаю)
Буду битись як лев,
не зазнаю одчаю.

Свіжий подих життя
(зелений, червоний, білий)
Не шукаю я укриття.
Я ...

Має свій колір кожен листочок,
Форму і запах – то осені почерк.
Я на прогулянці лист підніму,
Між сторінками книжок покладу
І випадково пізніше знайду.
Серед зими або влітку – не знаю,
Але я осінь оцю пригадаю.
Клен, під яким я листок цей ...

За тужним усміхом осіннім
Бреду і щулюся від сонця.
На чатах дня – небес склепіння,
А я пірнаю в нього… Сон це?

Прожогом крила розпростерши,
Над сивим лісом зависаю.
І мовби зараз, мовби вперше
Секрети осені читаю.

У голих арабесках ...

Ув осені удосталь кольорів.
Мені ж бракує слів,
Коли я бал спостерігаю цей казковий.
Ось вітер сипле листячко жовтеньке
І обриває кіски у берізки.
А онде мідний дуб, як дід старезний,
Насипав купи листя величезні.
Соромиться дівочий виноград, ...

Зима, зимонька, зима
Зовсім засніжила,
Загралася зима,
Землю забілила.

Золотокоса занадилася,
Зимівна здивувалася:
З засніжених зупинок
Замки збудувалися.

Землячки затягнули
Зимою запаски,
Зрання зібравшись
Зробили зав'язки.
...

Що ж це за квітка така чарівна?
Гарна, квітуча та ще й ізціляє.
Вкриває квітками ґрунту гектари,
Фотомоделлю побути встигає.
А той цвіт, що бузком віддає!
Теплі думки із собою несе.
Гарні виходять букети з тобою,
А ти, лавандо, скоріш ...

Прекрасна, вродлива калина.
Ростеш ти в садку при долині.
Свої китиці ніжно даруєш
Голодним пташкам в сніжні зими.
Цілющим чаєм напуваєш,
Недугу ти ураз знімаєш.
Славімо тебе, о калино!
Неймовірні твої намистини.

Символ України,
жіночності, краси й тендітності.
Яскраво-червоними ягідками
палає здалеку.
Зростає біля українських дворів,
вже стала атрибутом нашого житла.
Полюбляють її українці,
насаджують біля садиб своїх.
Велике благородне листя, ...

Всі розмовляють – я кричу!
Мости шалені скам’яніли,
І плачу знову досхочу.
А льоду все не тануть брили…
Вірші пишу, та лиш молю
Того, у кого вже не вірю…
Гадав, що я таки зроблю,
Але, здається, просто мрію.
Всі розмовляють – я кричу.
Думки ...

Чому так пусто в мене в грудях?
Чому так тяжко на душі?
Себе покажеш… Не на людях…
Бо ти неначе в марищі…
У всіх питання на питанні:
Чого? А як ти? Допомогти?
А серце в ритуальнім вбранні
Уже не хоче стукати…
Іде вже п’ята пора року,
А ти ...