Проза

Забже – місто, в яке мене привело повномасштабне вторгнення; мій другий дім; місце зростання, що подарувало душі можливість літати.

Це невеличке містечко площею 80,473 км² розташоване в Південній частині Польщі, у Сілезькому воєводстві. Живе тут ...

Літня спека, немов намисто, нанизує наші понівечені душі. Сотні людських думок бовтаються на тонкій нейлоновій волосіні, що елегантно оповила тендітну шию. Цинічна мадам запікає глиняні намистинки розпачу, змореності та пасивної агресії в ...

Ловлю фарби вечірнього сонця в дрібних краплинах дощу. Червоногарячі барви плюхаються на плаття, споріднене з кольором асфальту, та залишають темно-сірі плями. Промоклі до шкарпеток ноги, розсікаючи свіже літнє повітря, спішать скоріш потрапити в ...

Її складно забути. Вона має струнку поставу й відмінний смак. Часом здається, що вогню її очей вистачило б на електростанцію. Свої руки завжди тримає в рукавицях — не переносить холоду. А коли ми говоримо про щось — найбільше хочеться жити. 

Мала ...

– А ти загадуєш бажання? Ну, такі, щоб від них серце стискалося й подих перехоплювало у, здавалося б, найневигідніший час?

– Я припинила це робити після того, як зорі від мене відвернулися. Як була малою, просила в них зберегти життя моїй хворій ...

Мене сформували слова.

Мамина колискова; казки на дисках, детективні історії Агати Крісті. Зі мною розмовляли ще з утроби. Вигадували історії, зверталися подумки.

Мене сформували слова. 

Ніжні й отруйні, жорстокі та карамельні. Їх проронив ...

14 травня стало для мене святковим днем: за рекомендацією Тетяни Іванівни, учительки української літератури, я разом із своєю мамою в Полтавському академічному обласному театрі ляльок переглянула дуже цікаву виставу - «Мій дідусь був вишнею» за ...

Кожен учень має свої забобони перед виконанням контрольної роботи. Хтось під подушку кладе книжку, хтось заходить у клас з правої ноги. Наприклад, у нашому класі Матвій перед контрольною з математики навіть молитву включав. А я... плачу. Так. Так. ...

“Слушай, ані с етім Єврасаюзам, – зневажливо промовляє чолов'яга, запиваючи свої слова черговою склянкою дешевого спиртного, – савсєм уже задралі. Вот прі есесер і мароженоє за семь капєєк била, і дєтєй нє страшна била ва двор паіґрать випускать…”
...

«За чарівними землями, лишаючи всі проблеми в минулому, розташувалася планета, а на ній місто з вулицею Особистості, 24 (у цьому світі не було турбот, і тому вулиці ніяк не називали, але я, за звичкою, уже так написав, а креслити в зошиті не можна, ...

Гожда Вероніка

Мабуть, моя нова особистість з’явилася для тебе так само спонтанно і несподівано, як і для мене.

Вона була такою…іншою?

Не тією маленькою й пухкенькою, яка не може постояти за себе чи відмовити. Вона була настирливою, упертою ...

Мама, Мамочка , Матуся… Стільки слів немає, щоб передати мою любов до тебе!

Саме ненька подарувала нам життя. Вона нас безмежно любить!

Сьогодні я хочу вам розказати про свою найкращу улюблену, бездоганну матусю! У моєї мами красива усмішка, ...

Цей день проходив як зазвичай: хлопці билися, хтось писав шпаргалки в надії, що ніхто не помітить, а дехто намагався зробити або списати домашнє завдання, яке не виконав дома.

І тут заходить класний керівник, розповідає що наша вчителька  ...

Розділ 1. Знайомство

Це був звичайний шкільний ранок. Мені було на той момент 8 років. Зайшовши в школу, я піднявся на другий поверх, привітався з однокласниками та попрямував до своєї парти. За мить пролунав дзвінок. Ми чекали близько 10 хвилин ...