Проза

Ти дивишся на небо й бачиш зорепад. Десятки зірок , палаючи, падають на землю в повній темряві, ніби ангели спускаються до нас. Боже, як же це гарно! 

А потім чуєш вибухи... І розумієш, що то були не зірки. То град. Вогненний град. І ти біжиш ...

Кожного разу, чуючи нестерпний гул сирени, ми хапаємо найцінніше – себе. Перескакуючи з однієї сходинки на іншу, інстинкт самозахисту починає відлік досить коротких, проте найцінніших секунд життя. Вибігаючи з холодного, повного небезпеки ...

24.02.2022.
Я прокинулась о 6:15. За кілька хвилин прозвучав вибух. Страшно? Це м‘яко сказано. Нашу психіку видовбували цими подіями вже кілька тижнів. Почалося бомбардування в різних точках України. Мама сказала страшну фразу: «Пакуй валізи; ...

Інколи, переглядаючи кінофільми, ми спостерігаємо сюжет, де головні герої потрапляють на безлюдний острів. Мабуть, кожен уявляв  себе на їхньому місці. І я не виняток. Уявіть!

Ось я на безлюдному острові… Який жах! Одразу подумала, що все це ...

Слова ранять сильно й дуже. Рани загоюються, а шрами на серці й душі від образливих фраз – ніколи. Слово – це й універсальна зброя, здобута в бою, і рятівник душі, роздертої людьми, і ліки для розбитого серця, розпалювач воєн і миротворець. Тому не ...

Деколи достатньо одного теплого слова людини, щоб запанував спокій у душі

Мама завжди може підібрати для мене потрібні слова, щоб заспокоїти в складу хвилину, бо іноді бувають різні ситуації. Дуже важливо мати людину, якій довіряєш, яка розуміє ...

Сумно, коли історії довжиною у вічність закінчуються мовчки. У темній квартирі. Коли ти вдивляєшся в порожнечу вулиць і розумієш, що ви сягнули фіналу. Коротко й безповоротно. У такі миті думки подібні зграї безпритульних кошенят: усе блукають мало ...

Доки зодчі проєктували душі, ця дівчина тихо сиділа на хмаринці. У Творця на все були свої плани: саме їй довірено конструювати зорі. Альфі подобалося думати, що благодатний початок мав закінчуватися ще яскравіше. Тож поки очікувалося народження ...

Кожен із нас намагається досягти власних вершин. Ми, люди, завжди кудись поспішаємо, намагаючись устигнути вхопити кожну секунду, кожну мить. Проте не завжди вистачає сили волі, мотивації чи ще якихось речей для того, щоб рухатися далі й знаходити ...

Вона була незаміжня: серед її каблучок можна знайти хіба що кільця диму, які безупинно порушували баланс задушливого приміщення. Вокзал та маленька жовта валізка з іграшковою зеброю – єдина константа в її непостійному житті. За останні пів року вона ...

Зранку, у теплі літні дні, коли туман ще не розсіявся, а роса приємно лоскоче шкіру ніг у траві, я виходжу надвір та споглядаю, як крізь серпанок сходить Сонце, як хоче обійняти сестрицю Землю, окутати її своїми ніжними руками-промінчиками та ...

Ще з дитинства пам’ятаю грушу в бабусиному садку. Ох і розрослася ж вона, в усі боки розпустила гілки широкі, неначе дівчина, що розплела пишні коси. А навесні ця молодиця вплітає у волосся біленькі квіточки, рясно-рясно, аби всі навколо милували ...

Що може бути прекраснішим, ніж ніч просто неба? Тільки-но уяви, як це – засинати на м’якій, мов ковдра, траві під безкраїми небесами. Дивитися на зорі, до яких не дотягнешся нізащо на світі. Але ж так хочеться зірвати одну крихітку собі. Лише одну. ...

Автор: Мирослава Корогод

Цей день моя подруга запам’ятала на все життя.

 Анна вирішила відвідати свою бабусю в селі на осінніх канікулах. Одного жовтневого ранку вона гуляла в лісі, що біля селища. Гілки кремезних дерев з різнобарвним листям ...