Проза

Григорій Савович Сковорода – наш земляк, один із видатних українських мислителів та людина, яка сприймала дійсність не стільки розумом, скільки емоціями, почуттями, душею. Про цю багатогранну постать можна говорити годинами – усе одно не осягнеш.
...

Квіти… Така маленька частинка нашого життя, але ж скільки вони важать для нас! Хочу розповісти про маленьку кульбабку, сподіваюся, що це буде цікаво для вас!

Хлопчик на ім’я Лесик гуляв весняного ранку на вулиці. І побачив на узбіччі дороги ...

Коля я розглядала польове різнотрав’я, мені припав до смаку синій льон. Ця квітка забарвлена прохолодним небесним відтінком. Придивившись уважніше,  помітила, що колір її нагадує татові очі, вони такі ж ніжно-голубі й чисті.

Дивлячись на ...

Вітер колисає мене й подругу серед колосся. Воно ж таке свіже, що ми зливаємося наче. Біжимо вперед. Увімкнувши турборежим «жити на повну» й забувши про паски безпеки. Падіння може бути фатальним. Та моя супутниця кричить: «Не бійся, візьме все!» То ...

Сидячи на вокзалі в стані розбитого сердечка, дивлюся на людей. Хтось ллє сльози від прощання з рідними, а хтось байдуже махає хустинкою, якою проводжає майже всі свої почуття. 

У вікні одного з потягів помічаю хлопця. Він стримує себе з останніх ...

Денис Ярмоленко

Чи хотіли б ви мати змогу подорожувати світом за допомогою телепорту? Особисто я – ні! Адже для мене всю естетику поїздки складає не так саме місце призначення, як шлях, щоб до нього дістатися, та люди, котрі зі мною. Усі ...

Тетяна Манько

А ось і зелена галявина. Посеред неї, неначе намальована, під вранішнім сонцем гордо красувалася біла ромашка. Гарна, що та юна дівчина! А пелюстки її такі тендітні, наче крила метелика. Здається, що навіть від найменшого подиху ...

Іванна Шапкіна

Здалеку в широкому гаю видніються білі цяточки. Якщо підійти ближче, то побачимо маленькі, тендітні квіточки з жовтим серцем. Вони розкинулися по всій діброві й зачаровують своєю ніжністю та витонченістю. І ось маленька ромашка вже ...

Підеш ти дорогою, іноді бігтимеш, а в якийсь момент зупинишся. Побачиш інші дороги: вони тікатимуть серпантином у гори, спускатимуться вниз до моря, бігтимуть у зворотний від тебе бік. Ними теж ходитимуть люди, бігатимуть, стоятимуть, ...

Їй було б набагато легше, аби не бабина традиція закривати на зиму варення. Після того, як Мирослава вдосталь набавилася з абрикосою, шишкою та вишнею, вона зачала ховати в маленьку скляну в'язницю невипадкові сльози, страхи розміром із кицьку, ...

Для кожного слово «люблю» має своє значення. Для мене ж воно особливе, таке тепле та щире. 

Люблю, коли наші погляди перетинаються, його карі очі дивляться мені просто в душу та гріють її. Ця усмішка змушує серце битися частіше…

Люблю, коли ...

Любити – усього лише слово, але має стільки значення для мене. Люблю насолоджуватися простими речами: милуватися сонячними ранками або багряно-вогняними сутінками, гуляти лісом і вдихати неймовірний запах польових квітів.  

Люблю помічати ...

Небо... У будь-яку годину воно прекрасне. Чи то пливуть м’які пухнасті хмари з яскравим сонцем наввипередки, чи то палають далекі зорі. Дивлячись на цей небесний океан, потрапляю у світ думок та уяви. Душа наповнюється приємним теплом та почуттям ...

Мироточила ікона в храмі Святого Пантелеймона. Безплемінна язичниця суворо поглядала на сльози. На які, по суті, не мала права. Вона стояла серед чужих, із покритою по-їхньому головою. Їй потрібно було знати, за що ці глибокі люди, котрі Вірують у ...