Проза

Тетяна Манько

А ось і зелена галявина. Посеред неї, неначе намальована, під вранішнім сонцем гордо красувалася біла ромашка. Гарна, що та юна дівчина! А пелюстки її такі тендітні, наче крила метелика. Здається, що навіть від найменшого подиху ...

Іванна Шапкіна

Здалеку в широкому гаю видніються білі цяточки. Якщо підійти ближче, то побачимо маленькі, тендітні квіточки з жовтим серцем. Вони розкинулися по всій діброві й зачаровують своєю ніжністю та витонченістю. І ось маленька ромашка вже ...

Підеш ти дорогою, іноді бігтимеш, а в якийсь момент зупинишся. Побачиш інші дороги: вони тікатимуть серпантином у гори, спускатимуться вниз до моря, бігтимуть у зворотний від тебе бік. Ними теж ходитимуть люди, бігатимуть, стоятимуть, ...

Їй було б набагато легше, аби не бабина традиція закривати на зиму варення. Після того, як Мирослава вдосталь набавилася з абрикосою, шишкою та вишнею, вона зачала ховати в маленьку скляну в'язницю невипадкові сльози, страхи розміром із кицьку, ...

Для кожного слово «люблю» має своє значення. Для мене ж воно особливе, таке тепле та щире. 

Люблю, коли наші погляди перетинаються, його карі очі дивляться мені просто в душу та гріють її. Ця усмішка змушує серце битися частіше…

Люблю, коли ...

Любити – усього лише слово, але має стільки значення для мене. Люблю насолоджуватися простими речами: милуватися сонячними ранками або багряно-вогняними сутінками, гуляти лісом і вдихати неймовірний запах польових квітів.  

Люблю помічати ...

Небо... У будь-яку годину воно прекрасне. Чи то пливуть м’які пухнасті хмари з яскравим сонцем наввипередки, чи то палають далекі зорі. Дивлячись на цей небесний океан, потрапляю у світ думок та уяви. Душа наповнюється приємним теплом та почуттям ...

Мироточила ікона в храмі Святого Пантелеймона. Безплемінна язичниця суворо поглядала на сльози. На які, по суті, не мала права. Вона стояла серед чужих, із покритою по-їхньому головою. Їй потрібно було знати, за що ці глибокі люди, котрі Вірують у ...

Уроджена я й викохана на теренах славної країни з «У» попереду, де різні люди водяться. Було б брехнею стверджувати, що моя натура не перейняла якісь диковинки чухраїнців. Звісно, не завжди чухаюся! Цю рису моїх побратимів намагаюся, досить успішно, ...

Щойно встав уранці,
дав собі лад - наведи
лад і на своїй планеті.
Антуан де Сент-Екзюпері
 

То був звичайний спекотний літній день. Звісно, у цей час городяни виїжджають із душного і навіть розпеченого міста шукати спокій і красу. 
...

У мене був собака на ім’я Зурбаган. Неймовірно гарний, сильний, великий, він добре лагодив із дітьми. Можливо, тому, що мав пастушу породу, яка походить зі Швейцарії – бернський зененхунд.

Шість років поспіль жив у нашому домі Зурбаган, не маючи ...

Холодні кристалики льоду опускалися мені на обличчя. Небо було вкрите білими хмаринками, неначе тітонька зима притрусила його солодкою ватою. Озирнувшись, угледіла, що на дахах будинків лежав мокрий сніг. Падаючи, сніжинки перетворювалися на ...

«Маруся Чурай»… То був ніби груповий сеанс психотерапії, на який витягли все горе, страждання й болі, які огортали нас у житті, та й не одне століття. Актори вивершили це все й змусили прожити. І перше кохання, коли ти дійсно знав, що любиш, але ...

«Усе минає, і це теж минеться»… Цар Соломон таки мав рацію. Уся істина  обрамлена в кільце, а мені завжди було мало того значення. Бо наша історія теж закінчилася: відіграли останні акорди. Серед тиші обтинали мінорами, але, мабуть, і це вже ...