Проза

Ти пам'ятаєш свої дитячі мрії… Спочатку в тобі загинув космонавт, потім супергерой, художник, а за ним, напевно, і мрійник. Звичайно ж, бажання – річ хитка й непостійна. Підростаєш собі потихеньку, змінюючи ляльку на ручку, а ручку на атестат, і ...

Якось на шкільній перерві Петро сказав:

– Чуєте, мені бабця сказала, що в лісі купа злих духів мешкає. Каже, що в дитинстві вони з подругами часто їх викликали.

– То може, і нам спробувати? – запитала Катерина.

Діти охоче погодилися, але ...

Падають пожовклі папірці природи. Похмурі парки посіріли. Почалася пора парасольок... Під вечір пані, прогулюючись під помаранчевою парасолькою поблизу пекарні, помітила понівечену, покалічену пташечку. Панна почала пильно поглядати, потім підхопила ...

Не маючи жодної уяви про небо, яким ти змалюєш його? Чистим, прозорим, широким, місцем, де всі наші мрії перетворюються на матеріальні речі. Чи цілим невідомим всесвітом, який так кортить дослідити?

Аеропорти світу бачили сотні різних бортів, ...

Одного разу на краю Землі, де немає нічого неможливого, зустрілися Літо й Зима. Непідступний хлопець із морозним поглядом і дівчина, у косах якої вплетені ласкаві промінчики сонця й ніжні квітки. Вирішили вони дізнатися, хто з них пануватиме довше. ...

Зморознілі шибки, на місто насуває важка сіра хмара диму, магістралі переповнені машинами, навколо тебе темп, за яким мусиш встигати. Хочеш стати успішним? Треба працювати не покладаючи рук.

Спробую віднайти в гучному мегаполісі свій відбиток. ...

Був  чудовий   зимовий день.  Ялинки та сосни стояли вкриті  снігом, лише де- не-де виглядали зелені голочки.  Ліс був схожий на королівство смаколиків. Адже  верхівки дерев нагадували пухкий білосніжний зефір, пагорби  були схожі на солодку вату, а ...

Хей, привіт! Так, так, не дивуйся, це я – маленький метеор, який виконує мрії багатьох жителів вашої Планети. Ти знаєш про мене ще змалку і я впевнений, що хотів познайомитися зі мною ближче. Мене ще називають Падаючою Зіркою – чарівною паличкою, ...

Не маючи часу на буденність людського життя, блукаю стежинами емоцій. Саме вони є головним тягарем у моєму житті. Де-не-де зустрічаю радість: «Привіт! Як я щаслива тебе знову бачити». Упродовж подорожі змінюю курс, бо не дають моєму літаку набрати ...

Минув рік із того часу, як здійснилася Маріччина мрія. Їй подарували руденьке пухнасте кошеня. У родині довго не знали, як назвати улюбленця.

─ Можливо, він хоче бути Рудиком? – запитав батько.

─ Давайте назвемо його Пухнастиком! – ...

Темний зимовий вечір... Ти зовсім стомлена після напруженого робочого дня сидиш самотня у кав‘ярні. Філіжанка міцної кави так манить ароматом ванілі та різдвяного печива. Твій погляд прикутий лише до одного вікна: ніби чекаєш на когось із ...

Вона обіймає кожного, зігріває... Але не дає поворухнутися:  наче сталеві ланцюги по всьому тілу, а гиря тягне на дно. Думаємо, що це на краще, але просто нічого не розуміємо.  Щось дивне змушує змерзнути аж до лихоманки. Здоровий глузд покинув нас, ...

Зимовий сніг із кожною хвилиною все більше й більше ховав у крижаних обіймах машини, паркани різнокольорових будинків та маленькі вулички, які й весною ледве розгледиш.

Здавалося, незайманими залишилися лише люди, але й ті, загорнувшись у ковдру, ...

У моїм іntermezzo завжди пахне затишною ковдрою миті, яка огортає серце. Сіра буденщина, мов кайдани, стає все важчою з кожним днем. Тернистим шляхом ідучи, не помічаю, як плине час і люди, поспішаючи в невідоме, назавжди зникають.
Та тільки ...