Твори з тегом: подорож

Що спонукає людину, ризикуючи життям, підніматися на велетенські гори над моторошним урвищем, занурюватися в темні глибини океану, здійматися на повітряній кулі; затамувавши подих, спостерігати за гуркітливим водоспадом? Цікавість, жага до пізнання ...

Мандри, подорожі, просто прогулянки вулицями рідного міста. Напівголі дерева деінде ще із зеленим листям. Будівлі, які на перший погляд не здаються такими привабливими. Скупчення пухнастих хмаринок утворюють небачені раніше форми, а чарівний захід ...

Не маючи жодної уяви про небо, яким ти змалюєш його? Чистим, прозорим, широким, місцем, де всі наші мрії перетворюються на матеріальні речі. Чи цілим невідомим всесвітом, який так кортить дослідити?

Аеропорти світу бачили сотні різних бортів, ...

Надворі вже тепло... Я закінчив усі справи й тепер можу робити все, що захочу.

Чіпляю навушники й сідаю на велосипед: нарешті почуваю себе вільним. Їду сам не знаю куди, але від цього ще цікавіше. Навкруги дубовий гай, а під колесами – корінці ...

Тихий шум моря...

Нарешті відкриваю сумку з речами й кладу їх до не зовсім нової шафи. Від втоми, без сил, падаю на ліжко й засинаю.

Дуже рано розплющую очі й біжу до моря. Погода сонячна – і море спокійне. Я можу роздивитися кожен камінчик на ...

Один квиток до літа можна?
Туди, де видно небокрай.
Один квиток до літа можна?
Там, де не видно моря край.
Туди, де завжди світить сонце,
Туди, де не побачу хмар,
Туди, де чайки білокрилі
Над хмарами летять у даль…
Де не побачу більше днів, ...

Я їду до моря. В автомобілі тепло й затишно. А за вікном — прохолодно й темно-темно. Раптом помічаю, як небо ніби трішки посвітлішало. Аж не віриться. Може, здалося? Придивляюся — ні, помилки немає: небо дійсно світліє. Поступово воно стає все ...