Твори з тегом: Україна

Відлуння болю

Моя травма немає точних тілесних координат. Її кольоровий спектр прослідковую хіба що спросоння. Вона відлунює каменем десь у районі хребта. І тисне на скроні дощової погоди.

Моя травма зродилася ще до мого життя. У спадок дісталася. Без жодного ...

читати далі

Війна за свій шлях (поетичне есе)

Коли в повітрі вже весна бриніла
І люд чекав на березневі повені,
Вкраїну-неньку люта хмара ненависті вкрила –
Сусід злостивий, пес блудливий,
Над нашою землею чорні розіп’яв вітрила…

Ще ледь жеврів постпандемічний світ
І так хотілось знову ...

читати далі

Заради життя

Ми зі смертю граємо в карти: туз на двійку лягає вправно. Каже мені: «Нащо продовжуєш шукати варіанти? Я вже все про тебе знаю». Я ж мовчу зі стриманим виглядом, позираю уважно у віяло. Хай там як — ще козирятиму. Не здаватимусь бабі без бійні. Вона ...

читати далі

Свою ненависть я перетворю на силу

24.02.2022.
Я прокинулась о 6:15. За кілька хвилин прозвучав вибух. Страшно? Це м‘яко сказано. Нашу психіку видовбували цими подіями вже кілька тижнів. Почалося бомбардування в різних точках України. Мама сказала страшну фразу: «Пакуй валізи; ...

читати далі

Об’єднаймося

Даниіл Горянін,
учень групи ІП-ФМ-43 (11 клас)
6 серпня 1915 року. Східний фронт. Із спогадів бійця: «Я не можу описати озлоблення та сказ, з яким ішли солдати на німців, що труїли нас. Потужний рушничний і кулеметний вогонь, шрапнель, що густо ...

читати далі

Чухраїнка? Ну трошки! Зараз поясню чому…

Уроджена я й викохана на теренах славної країни з «У» попереду, де різні люди водяться. Було б брехнею стверджувати, що моя натура не перейняла якісь диковинки чухраїнців. Звісно, не завжди чухаюся! Цю рису моїх побратимів намагаюся, досить успішно, ...

читати далі

Місто загадок, місто легенд

Кам'янець-Подільський – місто легенд, історій, фортець та таємниць. Після екскурсії до нього я зрозуміла, що в Україні є ще надзвичайно цікаві та незвичайні місця для подорожей.  

Так зване Старе місто неповторне: неймовірні краєвиди, гарна ...

читати далі

Люблю мандри

Кожна людина, мабуть, любить мандрувати. Та в кожного з нас свої пріоритети в цьому. Хтось це робить за кордоном, хтось удома, а дехто вподобав активний відпочинок.
Я дуже люблю мандрувати Україною. Моє найулюбленіше місто – це Київ, столиця нашої ...

читати далі

«Не проміняйте неповторне…» (Л. Костенко)

Важно не погодитися з думкою, що людина — неймовірна істота, вінець творіння, що завжди обирає власний життєвий шлях. Але як не потонути в океані егоцентричності й не проміняти неповторне на сто ерзаців у собі?
По-перше, ніколи не варто знецінювати ...

читати далі

Василь Стус

Під враженням від фільму
«Заборонений»

– Всі, хто проти диктатури, встаньте!
І настала в залі мертва тиша…
– Ми ж вільна нація, згадайте!
І рідна мова наймиліша!
– Василь же правий! Гей, народ! –
До Стуса приєднався друг.
– З народу досить ...

читати далі

Аромат свободи

Майоріло б макове поле, якби не ковдра сірого пилу... Русоволоса дівчина Вкраїна тікає від війни. Вона ховає в собі терпкий біль, сльози матерів загиблих, кров на солдатських руках. Ще зовсім юна моя Батьківщина, а вже встигла пережити голод, війни, ...

читати далі

Україна

Україна!
Прекрасна наша Україна!
Жива, чудова, неймовірна!
Під блакитнооким небом
Шепоче вітер у степу,
Прогулюючись
Золотими полями пшениці.
А як чудово влітку,
Коли в гаю щебечуть солов'ї.
Україна!
Чудова наша Україна!
Живе, цвіте, ...

читати далі

З чого зіткане щастя?

«Щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». Коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. Песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, ...

читати далі

Ти нащадок українців!

Галушка, вишиванка, рушник… Від цих слів так і пахне українською волею. Хто б не ламав, хто б  не казав, що її немає, та нам – українцям – краще знати.

Той синьо-жовтий стяг, що танцює гопак із вітром і підспівує гімн солов’ю, та калина, що ...

читати далі