Наші твори

Що означає для мене краса?
Це синє небо та жовті поля.
Що означає для мене краса?
Це райдуга в небі та сміх немовлят.
Що означає для мене краса?
Це казка дитяча й квітуча весна.
Це вітер у полі, мрійлива трава,
Зелені дерева та чиста вода… ...

Один квиток до літа можна?
Туди, де видно небокрай.
Один квиток до літа можна?
Там, де не видно моря край.
Туди, де завжди світить сонце,
Туди, де не побачу хмар,
Туди, де чайки білокрилі
Над хмарами летять у даль…
Де не побачу більше днів, ...

Дід давав Дарині дрова,
Дав дерева, дав діброву.
Дерев’яні дав дороги,
Дав дитячі джинси довгі.
Диктофон, джмеля, диктaнт
Дав Дарині дід Давай.
Дочці Дар’ї десять діб
Дерев’яний дід дзвонив.
Двигуни, десерти, дятлів
Давав дітям дерев’яний. ...

Я кожен день іду у сад,
А там на гілці – виноград
Висить собі та дозріває,
За листя від людей тікає.
Він, мов містечко чи село,
Або сім’я, або житло.
Від вітру іноді гойдається,
А потім осінь починається.
Він, мов розгублена дрібнота,
Тікає ...

Щоразу, коли проходжу повз цей будинок, серце стискається від болю. Скільки всього з ним пов'язано…

Тут, на огородженому металевими балясинами рундуку, я зробила перші кроки, уперше сказала «мама» й «тато», навчилася читати.

Кожнісінького ...

Вона сиділа на хиткому кухонному табуреті проти вікна спиною до мене,  читала черговий детектив Чейза й палила ментолову цигарку, примружуючи очі при затяжці. Вона так завжди робить, коли її щось непокоїть і в голові бджолиним роєм гудять думки, не ...

Подвійний еспресо й чверть грейпфрута. Ранок у великому місті починається з контрастів. Далі холодний душ, щось на кшталт ланчу й повний брак часу…

Про метушливе місто нагадують лише далекі вогні торгових центрів та верхів’я незлічених ...

У моїх очах, насторожених, трохи здичавілих і цнотливо чистих, водять хороводи лісові мавки. Вони вплітають журбу у вінки з осоки та зілля й одягають їх на русяві голівки. Часом їхні тіла здригаються від легенького вітерця недовіри, рідше – ...

Вересень
Тим осіннім днем я побачив її вперше. Вона раптово з’явилася й так само раптово зникла. Яскраво-червона сукенка робила її сліпучою плямою, виділяючи посеред інших. Дві брунатні косички, портфель за плечима й дзвінкий сміх. Яким же я був ...

Хвилясте яскраво-руде волосся, веснянки, які ти невдало намагалася замалювати консилером, навушники у вухах і помада кольору червоного напівсолодкого, яка притягує погляд перехожих. Справжня дівчинка Осінь.

Я не звик розглядати окремих індивідів ...

Твої сліди залишаться сирою фарбою на автостраді моєї біографії. Та чи надовго? Ідемо лезом ножа навпомацки, у такт із громом і блискавицею. Темрява манить глухими голосами, які лунають із підсвідомості. Та вже не жахаюся. Знаходжу твою руку ...

Мурчить клубок у горлі від невимовлених слів, марних обіцянок, до нудотних думок і телефонних дзвінків о першій годині ночі.

Чомусь не спиться…

Раніше рятувалася теплом твоїх обіймів і гарячим капучино. Кава залишилася, а от ти… примарно зник. ...

Затишно сидіти в м'якому фотелі десь на узбережжі океану, коли борвій  зриває в танець волосся, закутує шаллю повіки, гірко цілує полиновими губами зап'ястя й шию, а в повітрі витає запашний аромат магнолій. Безпросвітною васильково-синьою вуаллю ...

Дзинь… Дзинь… Дзинь

Будильник черговий раз надто голосно виспівує «After Dark». Здається, лише щойно нічна пітьма змінилася першими нерішучими променями, як радіо «Понеділок» бажає гарного дня. Психоделічне грюкання, безперечно, –запорука вдалого ...