Наші твори

Прийшов перший день серпня. Отже, залишився всього лиш місяць, щоб встигнути спробувати всі бабусині пироги, адже решту року доведеться обідати холодними макаронами з їдальні. Тому, щоб не гаяти часу, доведеться-таки просинатися й хутко вдягатися, ...

Здається, ось вони – останні хвилини мого життя… Серце починає сильно калатати…

Залишилося п'ять хвилин. За цю решту часу кожен із нас ніби стає Юлієм Цезарем, адже починаємо робити декілька справ одночасно. Може, чиста підлога чи ретельно ...

У повітрі вже давно відчувається п'янкий весняний аромат. Навколо починає зеленіти. Вітер ніжно грається травою. Можна почути, як поруч колихаються хвилі синьої глибокої води. Позаду шепочуться дерева… Цю мелодію можна слухати вічно, вона неначе ...

Що насамперед постає в нашій уяві, коли чуємо слово «майбутнє»? Більшість людей бачить його таким: водії не хвилюватимуться за неповний бак, адже, літаючи майже біля самого сонця, автівки живитимуться  його енергією. Навколо тебе виростуть великі ...

Білий – це початок чогось нового. Немов відправна точка, з якої усе починається. У ньому закладений багатозначний сенс, оскільки він може одночасно як обпікати, так і застудити.

Сніжний колір оточує нас усюди. Ми сприймаємо його як щось буденне й ...

Чи є у нашої планети
Машина часу на прикметі?
Чи то в ракеті, чи в монеті,
Можливо, навіть у газеті…
Натиснув кнопочку на светрі –
І ти на іншій вже планеті.
А там є гори шоколаду!
Фонтани й квіти з мармеладу!
Оце так диво на планеті: ...

Чомусь, коли дитя зростає,
Весь час батьків про щось питає.
Це сто питань в одну хвилину,
Шість тисяч слів в одну годину.
Але буває в хаті тихо,
Коли дитину сон колише.
Та навіть уві сні вона
Спитати може:“Два плюс два?”
Такі в усьому світі ...

Нарешті прийшло літо.

Гарна світловолоса дівчина в платті з квітів, метеликів і хвиль моря розвіює над землею тепло, дрібні дощі й грози. Вона пливе по траві й бережно, дотиком руки, розкладає пахучий цвіт.

Злетівши до неба, дівчина бере ...

Захід сонця... Я сиджу на пагорбі й дивлюся на це природне диво. Навколо червоної кулі оранжеві, жовті та рожеві мазки тоненького пензлика, який тримає в руках умілий художник. Він малює своє життя: темні та світлі лінії, що вирішують його майбутнє. ...

Тихий суботній ранок, на вулиці нікого… І тільки сигнали машин нагадують, що світ біжить. Біжить за любов’ю, за радістю чи за смутком. А може, за часом. Тільки світ вирішує, куди тобі бігти. Тільки час вирішує, коли ти це зробиш... Коли освідчишся в ...

Я їду до моря. В автомобілі тепло й затишно. А за вікном — прохолодно й темно-темно. Раптом помічаю, як небо ніби трішки посвітлішало. Аж не віриться. Може, здалося? Придивляюся — ні, помилки немає: небо дійсно світліє. Поступово воно стає все ...

З далекого краю лелеки летіли,
У моря і неба дороги просили.
Та море бурхливе лиш хвилі котило,
А грізнеє небо життя захотіло.


Як хвилі зімкнулись у вітра розгулі,
«Я тут залишаюсь, – лелеки почули. –
Летіть же ви, друзі, до рідного ...

Літня ніч прозора, як вуаль.
Тихо ти вдивляєшся у даль.
Намалюй малюнок на вікні:
Хай туман накриє в далині.


Приспів:
Новий день, що народиться ось-ось.
Побажай все, що мрієш, щоб збулось.
Новий день принесе тобі привіт.
У вікні ти ...