Проза

Вона лікує все, що хоч.
Чи нежить, чи застуда,
Чи то серце заболить.

І варення з неї роблять,
І компот бабуся варить.

Вона червона, полум’яна,
Своїми відблисками грає.
Мала вона, немов краплинка,
А смачна вона усюди.

Вітаміну С вона ...

Історії сягають відлунням,
Коли в житті вже немає творця.
Наша справа - згасити відлюддя
Й пам’ятати про титана-отця.
«У серці місця небагато», – колись так казала моя бабуся. Було б чудово, якби там вмістилися всі «НАЙ» та «ЄДИНІ». А як бути, ...

Було мені сумно, я дещо нудьгувала. Усе думала: що б таке зробити. Подивилася на стелю. На жаль, нічого не спало на думку. Як ось мій улюблений ведмедик Мишко, що сидів на підвіконні, якимось потаємним своїм поглядом дав привід погортати альбом. З ...

Кажуть, що життя наче зебра, чорно-біле. Біле – хороше, чорне – погане. Щастя явно не біле, надто непомітний цей колір у прядиві. Ми сидимо на кріслі-гойдалці й плетемо це щастя. Інколи через нерви виходить неохайно, чи, може, просто підібрали ...

03.01.2021
Прокинулася… Бачу гірлянду, яка висить ще з 25 грудня. Настільки хотіла спати, що не вимкнула її.

Навколо сірі стіни, з якими я вже злилася. Визираю у вікно, а там такі ж сірі будинки. Знову мій буденний, звичайний ранок. Треба ...

Сонячний ранок серед засніжених Карпат… 

Коли стикаєшся з бурхливим диханням природи в самому серці вічнозеленої української «тайги» — внутрішній світ завмирає. Прудкі гірські річечки течуть донизу, неначе поспішають привітати всіх із Різдвом та ...

Усе почалося з малого промінчика, який заглянув до мене. Лоскочучи обличчя, він освітлював усю кімнату, наповнював її теплом і затишком. Я не в захваті, коли будять, але, скажу відверто, що в цьому промені сонця було щось особливе. Уперше за довгий ...

Кожен з нас чекає свята. Чекаємо день народження, Нового року, Різдва. Саме в різдвяну ніч відбуваються дива, народився Христос. Діва Марія, перебуваючи з Йосипом у печері, поміж овець, народила свого Первістка – Сина Людського. Пастухи побачили, як ...

Якщо дотримуватися концепції «інтермецо» в музиці, то можна провести пунктирну паралель з нами – завжди метушливими, невгомонними людьми. Запитаєш: чому пунктирну? Бо ми найчастіше навіть не помічаємо цей брейк, чого не скажеш про своєрідний ...

Дощить… 

Багатьох така погода засмучує, але не мене. Спокій, приємний шум. Відчуваю кожну краплинку, яка, падаючи, несе надію. Надію на любов, красу, свіжість і аж ніяк не на журбу. 

Мабуть, дощ – найкращий час для роздумів! Стільки ідей ...

Коли тема запропонована,
але мотив – щирий
 Ось і завершилася наукова конференція. Очікуваний і напружений МАН позаду, навіть відомі результати. Це той стан, коли тиждень розтягся в місяць, день – у хвилину, а емоції розчинилися в лоні часу. Якщо ...

Біжу…Ні, навіть лечу назустріч майбутньому. Не хочу втратити жодної можливості та зачепитися за найменші гілочки головного дерева – життя. Не помічаючи жодного заголовку, який пропонує сьогодення, лечу зустріти те, про що мрію. Адже немає часу ...

Понеділок, вівторок, середа... Карантин – моє затягнуте інтермецо! Декілька тижнів якось можна витримати, але місяць, другий – о ні!..
Згоден, відпочинок сприяє відновленню сил, заряджає мозок ніби акумуляторну батарейку, але, в умовах пандемії, ...

Вікно напіввідчинене. Я простелила теплу, яскраву, з біло-червоним візерунком ковдру, сіла на коліна та вдихала свіже повітря. Заспокоїлася… Свідомо зосередилася на чарівних звуках дощу, і всередині ніби все завмерло: нічого не думалося, нічого не ...