Проза

– Бабуню! Ти де? Де всі? – перелякано питає Фрідер. 

Уставши з ліжка, пройшовшись квартирою, він зрозумів: нікого нема вдома. Перший дзвінок, другий, третій – безуспішно! Бабуся не бере слухавки… Що за маячня? Чому? Що сталося? Голова Фрідера ...

 – Бабуню! – гукає Фрідер. – А коли ти повернешся додому ?

 – Ой дитино, – мовила вона. – Мабуть, увечері. Займися чим-небудь. –  Бабуня пішла. 

Фрідеру було нудно, тож він вирішив прогулятися, побачив свого друга – і дещо придумав…

 – ...

— Бабусююююю! – гукав Фрідер з іншої кімнати.

— Так, онуче?

— Бабусю, навчи мене вишивати хрестиком, як ти. 

—  Добре, зараз закінчу готувати обід, усе покажу та розкажу.

За деякий час бабуся дістала пакет із матеріалами й почала ...

Різкий подих свіжого, холодного повітря. Можливо, це останній ривок чи лише початок страт, що затягнувся. Що може бути гіршим за вічну темряву? Сліпуче світло? 

Я йшла, а кожен крок здавався чимось надважким. Ноги прилипали до терпкої землі. ...

– Бабууунюю, можна на вулицю погуляти? – запитав Фрідер.

– Ні, онучку, там дуже спекотно, ще сонце в голову напече! — відповіла бабуся.

Тож, не довго думаючи, Фрідер вирішив гратися м’ячем удома. Та так сильно вдарив, що м’яч улучив у банку з ...

Так, ні, так, ні, так, ні… Остання пелюстка ромашки впала на землю. “Отже, не варто переїжджати до Києва, це не моє. Навіщо ризикувати? А якщо не впораюся?” Нестерпні думки все лізли мені в голову, не даючи зосередитися на формуванні букету з ...

Стрибок із парашутом, адреналін, легені наповнені радістю, робиш крок в безодню та летиш. 

Рух назустріч невідомому. Здавалося б, страшно, однак хіба можливість діяти, думати, любити – це не щастя? Намагатися вгадати, що зустріне тебе завтра, ...

— Бабуню! – гукає Фрідер і смикає бабусю за спідницю. – Поглянь, скільки снігу випало на вулиці, ходімо покатаємося з гірки на санчатах!

— Загалом непогана ідея! Ходімо. Тільки вдягайся тепліше, тому що на вулиці дуже холодно.

— Добре… А де ...

– Бабуню! Гратися хочу, бабуню! – гукає малий Фрідер та смикає бабусю за спідницю.

— Бабуню, ну коли вже ми будемо гратися в шпигунів? Пам'ятаєш? Ти обіцяла!

— Так,  угамуйся й перестань мене смикати, – бурчить бабуся й показує на годинник. ...

— Бабуню! – гукає Фрідер і смикає її за ковдру. – Бабуню, пішли гуляти!

— Угамуйся, дитино, і перестань мене смикати, – спросоння пробурмотіла бабуся. – Поглянь у вікно. Та ж ніч надворі. 

— Та бабусю, – скиглить хлопча, сумно дивлячись на ...

Є листи, які ніколи не відправлять, як і твори, які ніколи не прочитають. Знаєш, у моїй душі було не одне багаття, тож, мабуть, слова вже не вартують і центу. Туман переплівся з ожеледдю, думки – з хмарочосами, а проза,  кажуть, обросла ...

О руто-м’ято! Прекрасна рослино української землі!
Ти носиш ім’я мудрої давньоримської богині Менти,
зцілювачки хвороб і провісниці майбутнього!
Ти диво природи, окраса кожної оселі!
Твої гнучкі стебла сплітаються в чарівний килим,
Твій ...

Жив у мене дуже неслухняний кіт, якого за це прозвали Пустуном. Він був справжнім бешкетником і розбишакою. То, бува, скибку хліба вкраде, то капці хазяйські під диван занесе. Якби не був він таким пронозою, діставалося би йому щоразу добрячого ...

Вона лікує все, що хоч.
Чи нежить, чи застуда,
Чи то серце заболить.

І варення з неї роблять,
І компот бабуся варить.

Вона червона, полум’яна,
Своїми відблисками грає.
Мала вона, немов краплинка,
А смачна вона усюди.

Вітаміну С вона ...