Проза

Список категорій

Мій домашній щур

М’якенький клубочок із чортиковим хвостиком безперестанку просить їсти. Таке воно – моє домашнє дияволятко, або просто одомашнений щур.

Цей домашній пилосос ми не купували в зоомагазині, а приручили та ростили самі вдома. Королева щурів із ...

читати далі

Струни душі

У самотньому двоповерховому будинку, що сховався на окраїні невеликого міста, шпалери пожовкли чи то від часу, чи то від сусідів, що намагалися залишити слід по собі. А кутки заткано сріблястою павутиною часу й пустки…

Тут давно нікого не було… ...

читати далі

Мурзик

Одного осіннього вечора, коли я вже збирався засинати, знадвору почулося жалібне нявкання. Відчинивши вхідні двері, родина побачила маленьке, наскрізь промокле кошеня. Воно дивилося на нас своїми жалісливими оченятами так благально, що одразу всі ...

читати далі

Мій домашній цар

''Ось він біжить до мене, щоб обійняти'', – думав я, поки кіт не прибіг до миски й не почав нагло нявчати. Насипав йому їжі, а він, ніби не помічаючи її, пішов до іншої кімнати. ''Марсе!'' – гукнув його. Він потягся, полежав на спині й тільки тоді ...

читати далі

Є для кого жити!

Утомився... Мозок не працює, а ноги підкошуються. Хочеться втекти кудись далеко-далеко, де ніхто б не зміг потурбувати мій спокій. Заплющую очі... Зелене листя шелестом манить у царство природи. Вузенькі стежки ведуть мене пишними полями, налиті ...

читати далі

Струна моєї душі

Іноді я чую, як в моїй душі грає маленька скрипочка. Крихітний чоловічок перебирає струни, що задають ритм моєму життю. Зараз він віртуозно виконує «Чакону» для скрипки соло Йоганна Себастьяна Баха. Це настільки пронизлива й водночас  потаємна ...

читати далі

Знайшов кохану…

(за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

Помер Іван… Недовго він блукав по цьому світі. Відправився в далеку путь, знайти кохану свою милу.

Хоч сльози ллються, та нема кому ридать по ньому: грають, весело сміються. Які традиції ...

читати далі

Я втомилася. Мене втомили люди

Я втомилася… Пишу тобі не просто, а зі сльозами на очах.  Смішно, але багаті теж плачуть. Ти завжди говорив, що живу краще, аніж можна собі уявити, але ти помилявся.

Мої дні – суцільне пекло. Я прокидаюся сама у величезному будинку. Здавалося б, ...

читати далі

Як хлопчина зірку покохав

Розкажу вам історію про те, як хлопчина любив небо. Як його сірі очі вдивлялись у кожну хмаринку. Як сонце подарувало йому свої поцілунки й залишило слід на обличчі – цяточки, які нагадували любов сонця. Він складав пісні й мріяв літати з птахами на ...

читати далі

Казка про дракона

Жив собі багатий чоловік, і було в нього три сини. Найстаршого з них  звали Добромиром, середульшого – Вогнедаром, а найменшого — Любомиром. Коли хлопці виросли, стали дужими молодими юнаками, то батько зібрав їх усіх разом і каже:

— Ви стали ...

читати далі

Чую серце…

Іноді мені здається, що люди втрачають розум від кохання. Чи так це? Час від часу розумію, що саме це почуття може нас змінити. Підіймається настрій, коли бачу його усмішку. Метелики в животі заважають працювати.

Я готова провести кожну хвилину ...

читати далі

Варта нічних вулиць

Це був сонячний день. Люди їхали звідусіль, аби побачити відкриття станції, яка повинна була генерувати електроенергію. Туди збиралися кращі вченні століття, щоб побачити запуск. Півміста товклося біля  компанії MTX.

Уся історія починалася ще в ...

читати далі

Моє кохання через призму поезії Франка

«Щастя ніколи довго не триває. Щастя все – день, година, хвилина». Саме тому я раділа кожній миті, проведеній з тобою. Але, на жаль, усе змінилося.
Що щирая любов ділала,
Вона на лихо повертала.
Чому ж ми розійшлися? Не знаю, але впевнена, що ...

читати далі

Моє Intermezzo

Невже я повністю вичерпала себе? Невже все ж дійшла до межі? Хіба в 15 років можна не бачити краси? Коли я взагалі востаннє з нею зустрічалася? Коли востаннє щиро сміялася, забувши про обов'язки? Невже сіра грудка одноманітних егоїстів, які ...

читати далі