Твори з тегом: спогади

Гравітація

Стомлені мемуари міського життя тануть під важкою ходою прохолодного ранку, що навмисно замітає сліди людських насолод, приховуючи справжнє обличчя повсякденності. Сліпуче сонце колючим поглядом окидає твою жалюгідну подобу. Зриваючи останній одяг з ...

читати далі

Спогади

Моя власна (хоч і невеличка) колекція золотого намиста

Ранок.

Такий, якими були тисячі інших і, здавалося, буде ще стільки ж. Початкові класи. Та рутина, що і є єдиною, як на мене, складовою щастя. 

Темрява. Тепло. Вовтузишся в ...

читати далі

Моє інтермецо

У тяжкі будні, коли пил і гамір міста наступають мені на горло, я розгортаю фотоальбом і повертаюся в найщасливіші моменти життя: тепле, заціловане сонцем літо, табір, гори, дитинство, прогулянки з друзями, подорожі, останній дзвоник і численні ...

читати далі

Післясмак новорічних свят

На жаль, новорічні свята вже в потязі до Лапландії. Хоча я їх і провела до вагону, вони не взяли мене з собою в мандрівку, сказавши, що я повинна чекати на них тут, щоб жодна ялинка не зів'яла, жодна новорічна прикраса не розбилася. Я вже навіть ...

читати далі

Коханий друг дитинства

Kоханий друже дитинства! Привіт!
Чи пам'ятаєш теплі ночі з запахом соняшникового поля, де ми згубили свої кращі сни? Серед зірок збирали дикі маки?.. У світлі ліхтарів спалили себе, щоб відродитися потім із попелу липневих вінків. Твої картини, ...

читати далі

Щастя лише з тобою

Солодко мурчить вечірня тиша за вікном. Я пригадую всі щасливі, барвисті, наповнені радістю миті, проведені з тобою. В усьому бачу дотики минулого. 

Пам’ятаєш, як ми ночували в тебе вдома, бо я не змогла піти через травневу зливу? Ми сиділи на ...

читати далі

Зігрій теплом

У кінці жовтня, коли на вулиці холодніше, ніж раніше, я згадую тебе. Пам'ятаю наші прогулянки, теплі обійми й ночі в компанії зірок. А сьогодні... У моєму серці, як і на вулиці, – градусів дванадцять удень, п'ять – уночі. А чесно? Згадувала в ...

читати далі

Люблю мандри

Що таке мандри? Мандри – це подорожі. А подорожі – це окремі унікальні спогади, емоції, враження, відкриття. Досліджувати нові шляхи можна де завгодно: починаючи від вулиць свого міста, закінчуючи безкраїми океанами або засніженими вершинами. І ...

читати далі

Дотики минулого

Шоста ранку. Вагон потяга наповнений гомоном людей та запахом свіжого молока. Це вже з першим поглядом сонця бабусі встигли з’їздити на ринок на площі неподалік від міського вокзалу та везуть додому онукам смаколики. Розглядаю мальовничі, такі ...

читати далі

Знову цвітуть каштани

Теплі парки знову приймають у свої обійми закохані пари, які блукають вулицями в пошуках затишку. Пряний травневий аромат заповнює легені й ніби надихає нас на почуття. Ми не завжди можемо зрозуміти ці дивні емоції й думки, які переповнюють ...

читати далі

«З усіх утрат утрата часу найважча» (Г.Сковорода)

Усе минає… Дитячі «рани» на колінах загоюються, а спогади про веселого Мишка із сусіднього будинку та його двоколісну «Україну» залишаються чітким відбитком у пам'яті, затуманеній заліками й іспитами. Ну, а чим ще може бути забита голова людини, яка ...

читати далі

Таємниці поза межами…

Усе в нашому світі має тісний зв'язок між собою: дивлячись на небо, ми спостерігаємо віддзеркалення власної душі... Мільйони зірок – мільйонна кількість моментів і спогадів, що супроводжують упродовж усього шляху; чорні діри всередині галактик – ...

читати далі

Скінчилася п’єса…

Скінчилася п'єса.
Останні ноти фальші
наповнюють легені хриплим басом.
Свідомість
годує немитими спогадами
на сніданок, обід та вечерю —
По горло сита.
Та, врешті, кращого чекати марно:
Чого боялася — на те й наштовхнулася.
Тепер вальсую в ...

читати далі