Наші твори

Ще років нам накапало не так уже й багато, але ось-ось — і треба у великий світ. Звичні кутки поросли дороговказами, а на душі — присмак близької метушні. Десь в осад випадає хвилювання, десь верх бере непізнаний авантюризм. Ми з вами вже готові ...

Влітку – листя зелененьке,
Весною – квіточки біленькі,
Восени – у неї грона,
Взимку – ягідки червоні.
В неї кісточка – серденько.
Калину полюбляє ненька.
Від нежиті допомагає –
Всі матусі про це знають.
Будем чай з калиною пити
Та ніколи ...

Мальви – улюблені квіти моєї прабабусі. З дитинства вона насаджувала мальви вздовж батьківської хатки. Доглядала, поливала та добрива закладала. І не дарма, адже, згідно з народним повір’ям,  вони вважаються оберегом оселі, обороняють мешканців від ...

Український Сократ… Чи не відчуваєте присмаку кордоцентризму? А ось мова про Григорія Сковороду. Про феномен, що змінив світ і продовжує це робити. Неодноразово він стає прикладом багатьох обговорень щодо щастя людини. Бо кордоцентризм – це голос ...

Григорій Савович Сковорода – наш земляк, один із видатних українських мислителів та людина, яка сприймала дійсність не стільки розумом, скільки емоціями, почуттями, душею. Про цю багатогранну постать можна говорити годинами – усе одно не осягнеш.
...

Квіти… Така маленька частинка нашого життя, але ж скільки вони важать для нас! Хочу розповісти про маленьку кульбабку, сподіваюся, що це буде цікаво для вас!

Хлопчик на ім’я Лесик гуляв весняного ранку на вулиці. І побачив на узбіччі дороги ...

Дерев’яне чорно-біле поле,
Королі готуються до бою.
Непідвладні над собою,
Вісімнадцять доблесних солдат.
Білий офіцер віддав загад –
Швидко почалася різанина.
Так минула не одна хвилина,
Бо у тактиці немає вад:
Загнали чорних короля! ...

Коля я розглядала польове різнотрав’я, мені припав до смаку синій льон. Ця квітка забарвлена прохолодним небесним відтінком. Придивившись уважніше,  помітила, що колір її нагадує татові очі, вони такі ж ніжно-голубі й чисті.

Дивлячись на ...

Музична муза заворожила мене,
І натхненні звуки зливаються в одне,
Веду із ними діалог,
Але у звуків – монолог.
І враз стихає передзвін,
Але в душі лунає він.
Бо вони як водоспад:
Відбиваються у тисячі свічад!

Вітер колисає мене й подругу серед колосся. Воно ж таке свіже, що ми зливаємося наче. Біжимо вперед. Увімкнувши турборежим «жити на повну» й забувши про паски безпеки. Падіння може бути фатальним. Та моя супутниця кричить: «Не бійся, візьме все!» То ...

Сидячи на вокзалі в стані розбитого сердечка, дивлюся на людей. Хтось ллє сльози від прощання з рідними, а хтось байдуже махає хустинкою, якою проводжає майже всі свої почуття. 

У вікні одного з потягів помічаю хлопця. Він стримує себе з останніх ...

Глибоко блакитні очі - відображення її душі,
Пастельно рожеві піони - то ніжні губи її,
Тендітні жовті тюльпани - розсипчасте, золотаве волосся.
Ароматна кавова смужка тягнеться за нею із дому.
Здасться завжди красива, навіть якщо з просоння. ...

Денис Ярмоленко

Чи хотіли б ви мати змогу подорожувати світом за допомогою телепорту? Особисто я – ні! Адже для мене всю естетику поїздки складає не так саме місце призначення, як шлях, щоб до нього дістатися, та люди, котрі зі мною. Усі ...

Тетяна Манько

А ось і зелена галявина. Посеред неї, неначе намальована, під вранішнім сонцем гордо красувалася біла ромашка. Гарна, що та юна дівчина! А пелюстки її такі тендітні, наче крила метелика. Здається, що навіть від найменшого подиху ...