Твори з тегом: спогади

Дитинство – пора життя, що минає так швидко й барвисто, як повноводна й стрімка ріка, що намагається чимдуж подолати численні звивини й повороти свого тернистого русла, аби досягти такого омріяного й жаданого гирла – переходу в неосяжний океан ...

Миле, привітне місце з особливою аурою. Неповторною. З частинкою душі її власників, де віє щирістю та любов'ю до справи. Кожному відвідувачу дарують усмішку й комплімент, а самі робітниці кав'ярні одягають фартухи з цікавим рослинним орнаментом. ...

Обертається повний місяць навколо квартири з пошарпаними вікнами. Ми сидімо на дивані, дивимося на те, як листя стелить ковдру під тополею. Ти пішов на кухню зробити чаю. Такі вечори створені для того, щоб загортатися в м’які плетива та розливати ...

Я репресую ці спогади, як тільки ти прочитаєш їх. Тож запам‘ятовуй деталі, якщо захочеться відродити хоча б краплинку порозуміння між нами.... я була з тобою щирою. В усьому... принаймні — намагалася. І зараз я тебе відпустила, але ці чорні вуглики ...

Було мені сумно, я дещо нудьгувала. Усе думала: що б таке зробити. Подивилася на стелю. На жаль, нічого не спало на думку. Як ось мій улюблений ведмедик Мишко, що сидів на підвіконні, якимось потаємним своїм поглядом дав привід погортати альбом. З ...

Кожен з нас чекає свята. Чекаємо день народження, Нового року, Різдва. Саме в різдвяну ніч відбуваються дива, народився Христос. Діва Марія, перебуваючи з Йосипом у печері, поміж овець, народила свого Первістка – Сина Людського. Пастухи побачили, як ...

Пам’ятаю, як у дитинстві на свята затіювалася велика метушня. Батьки кудись їхали, говорили, що “в справах”. А насправді купували подарунки, які нібито приносив Дід Мороз. Згадую, як весело було наряджати ялинку та прикрашати будинок. Під час цього ...

Ніде ви так більше не відчуєте почуття свободи, як біля моря. Воно ніби підхоплює тривожні думки й несе кудись дуже далеко, туди, де вони вже не мають значення…

У моїй пам’яті відклалася велика частина маленького приморського містечка з ...

У парку «Перемога» пройшло моє дитинство. З того часу багато чого змінилося, проте я все ще полюбляю ходити цими алеями. Зараз там тихо і спокійно. Іноді хочеться взяти плед, заварити собі термос чаю й прогулятися такими рідними стежками, котрі ...

Сторінка за сторінкою... Знову закінчується зошит з алгебри. 

На межах клітинок уп’ялися краплі дощу, які колись символізували щастя, а зараз іронічно нагадують смуток. Знаєте, у той вечір усе пішло не за планом…

Маленька чайна, захована в ...

Ще змалку  я мріяв побувати на вулкані й побачити його велич. І ось два роки тому мрія здійснилася. 

Я стою на вершині вулкана Тейде, який знаходиться на Канарських островах. Він такий високий, що на мить здалось, ніби лечу над хмарами. А вони ...

Приходить літо, починаються канікули. А я згадую море. Це неперевершені почуття. Зморена поїздкою на автобусі, наша родина залишає в готелі речі – і мерщій на узбережжя. 

Ось вона, морська водичка, – лагідна та солоненька. На вулиці справжня ...

Спогади, як єдинороги, скачуть по хмарках. І спускаються до нас райдугою у найнеобхідніший момент. У кожного вони різні. 

Рожеві спогади – як солодка вата, яку ти розділяєш із другом. Наші мрії, радість, щасливі моменти й усе, що приносить нам ...

Теплий вечір липня. Сидиш на підвіконні біля відчинено кватирки й дивишся в далечінь. Тепле п’янке повітря огортає плечі, немов улюблена ковдра в зимну пору.  Долітають ледь уловимі приємні запахи вулиці: липа, придорожні квіти й вистиглий після ...