Наші твори

Ловлю фарби вечірнього сонця в дрібних краплинах дощу. Червоногарячі барви плюхаються на плаття, споріднене з кольором асфальту, та залишають темно-сірі плями. Промоклі до шкарпеток ноги, розсікаючи свіже літнє повітря, спішать скоріш потрапити в ...

Її складно забути. Вона має струнку поставу й відмінний смак. Часом здається, що вогню її очей вистачило б на електростанцію. Свої руки завжди тримає в рукавицях — не переносить холоду. А коли ми говоримо про щось — найбільше хочеться жити. 

Мала ...

– А ти загадуєш бажання? Ну, такі, щоб від них серце стискалося й подих перехоплювало у, здавалося б, найневигідніший час?

– Я припинила це робити після того, як зорі від мене відвернулися. Як була малою, просила в них зберегти життя моїй хворій ...

Мене сформували слова.

Мамина колискова; казки на дисках, детективні історії Агати Крісті. Зі мною розмовляли ще з утроби. Вигадували історії, зверталися подумки.

Мене сформували слова. 

Ніжні й отруйні, жорстокі та карамельні. Їх проронив ...

Чаруючі небесні звуки вальсу
Летять мінором почуттів мінливих,
То трепетна Шопенова октава
На клавішах рояля чорно- білих.

Шалено у пасажах вальс кружляє,
Через віки полонить наші душі.
Він ароматом щирого кохання
Завмер так ніжно нотами у ...

Маленькі гномики, прекрасні ці створіння,
З казок старих до нас прийшли,
В земних печерах мирно проживали,
Скарби свої віками берегли.

У Вроцлаві назвали їх – червонолюди
І місто гномами прославили своє!
Так де ж ховаються кумедні гноми? ...

14 травня стало для мене святковим днем: за рекомендацією Тетяни Іванівни, учительки української літератури, я разом із своєю мамою в Полтавському академічному обласному театрі ляльок переглянула дуже цікаву виставу - «Мій дідусь був вишнею» за ...

Кожен учень має свої забобони перед виконанням контрольної роботи. Хтось під подушку кладе книжку, хтось заходить у клас з правої ноги. Наприклад, у нашому класі Матвій перед контрольною з математики навіть молитву включав. А я... плачу. Так. Так. ...

“Слушай, ані с етім Єврасаюзам, – зневажливо промовляє чолов'яга, запиваючи свої слова черговою склянкою дешевого спиртного, – савсєм уже задралі. Вот прі есесер і мароженоє за семь капєєк била, і дєтєй нє страшна била ва двор паіґрать випускать…”
...

«За чарівними землями, лишаючи всі проблеми в минулому, розташувалася планета, а на ній місто з вулицею Особистості, 24 (у цьому світі не було турбот, і тому вулиці ніяк не називали, але я, за звичкою, уже так написав, а креслити в зошиті не можна, ...

Гожда Вероніка

Мабуть, моя нова особистість з’явилася для тебе так само спонтанно і несподівано, як і для мене.

Вона була такою…іншою?

Не тією маленькою й пухкенькою, яка не може постояти за себе чи відмовити. Вона була настирливою, упертою ...

Мама, Мамочка , Матуся… Стільки слів немає, щоб передати мою любов до тебе!

Саме ненька подарувала нам життя. Вона нас безмежно любить!

Сьогодні я хочу вам розказати про свою найкращу улюблену, бездоганну матусю! У моєї мами красива усмішка, ...

Відчуваю весну всіма порами тіла,
Проживаю любов до такої ж, як я.
Бачу в дзеркалі рух, як ступає несміло
У своє майбуття, і щасливе життя.

Досі має вагання й сумління між ребер.
Вони тиснуть на шлунок і крутять кістки,
Геть зганяють ...

Мамо, матінко, матусю,
я до тебе пригорнуся.
Вже багато хто сказав,
та від себе я додам:
краса твоя та бездоганність,
любов, добро та ще старанність,
чарують всіх!
Рятує голос твій мене від суму й болю.
За те, що ти зо мною, подякую я долі.