Проза

Обов'язково читати під 
Duncan Laurence- Arcade
Як страшно відкриватися добру, коли душа тріпоче зляканою пташкою, яку не раз накривали блискучим шовковим простирадлом і били, не слухаючи зламаного крику, обливали словами, ніби брудом. І та ...

Крокувала по землі, немов по пухких, пернатих, поривчастих хмаринках (так було легко!) , радісно давала “п’ятюні” гіллям ялинок, наче голлівудська зірка на червоній доріжці своїм фанам; умивалася вітром і заспокоювалася,  розчинялася в лагідних ...

Упиваючись уранішнім туманом, блукаю росою молодої трави. Веду за собою зелений подих духмяної верби, що переслідує мене. Та я, тікаючи від людського, намагаюся поринути у своє. Таке тепле, звичне…

 Призма, яка відділяє людське від міфічного, ...

Усім привіт. Я – Мавка. Колись мала ім’я, та за стільки віків вже й забула, як відчувати тепло сонця. Проте не це найгірше в моєму житті. 

Пам’ятаю час, коли єдині люди, яких бачила, були лісниками або місцевими знахарями, що збирали різні цілющі ...

Вік я стояв, хитав могутніми гілками. Як сила, як спокій. Я був таким кремезним і поважним, що не всяк наважувався заговорити зі мною. Але навіть у мене був друг – людина, яка вміла говорити з природою й розуміти її. Він роками доглядав мене, ...

Мій монолог для тебе, друже. Усі звикли звинувачувати мене в несправедливому правосудді, гріхах, бездіяльності, звичайній ліні. Насправді, усе відчуваю, як і ти. Тому що ти – це я. І в найближчому майбутньому (читай: «вічності») ми будемо разом. ...

Утомили мене ці люди...  Усе рубають, випалюють, руйнують. Мабуть, я їм більше не зможу довіряти… Навіть бороду відрізав. Справді, де це бачено, щоб ми, народ по своїй природі вільний, братались із цим людським кодлом? 

От і я так зважив... ...

Автор: Артем Литовченко

Мені дуже подобається поняття  давньокитайської натурфілософії про Інь і Янь: про космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (темне – світле, пасивне – активне, місяць – сонце тощо). Його зображають у ...

Мої ноги колола свіжоскошена трава. Я намагалася щось із цим зробити, але не придумала нічого кращого, аніж просто розправити спідницю, яка так нагадувала волошкове поле, і всістися зручніше. Легенький вітерець тим часом бавився з шовковою стрічкою, ...

У бульбашках днів майоріли із вітром поволі сотні душ, що не знали іще до пуття, хто вони й скільки часу пройшло від світання, де земля і як пахне торішня весна. Не секрет ні для кого, що птаство тут долає навчання своє: вакцинуються болем і ...

Екологія... Її порушення – це велика проблема людства. Щороку, щомісяця, щодня та щохвилини в моря та океани викидають тонни сміття та відходів. 

 Як ми можемо цьому зарадити та допомогти? Кожен з нас повинен зробити щось корисне. Наприклад, ...

Приємно, коли гарний день. 

Коли прокидаєшся від теплого проміння вранішнього сонця, що зазирнуло в кімнату й розмалювало стіни та ліжко. Коли мало домашнього завдання. Коли можна почитати цікаву книжку, а не вираховувати функції. Коли п'єш з ...

Багато хто вважає  “друзями” звичайних приятелів. Тих, хто сидить з нами за однією партою, відвідує той же гурток, або людину, з якою знайомі кілька днів. Для мене  друг – людина, яка показала себе в дії, а не на словах. 

Також друзями найчастіше ...

Шматочок теплого літа посеред безмежності блакиті. Руки тягнуться обійняти й ніколи не відпускати простоту та щирість. А в цьому полі – міріади усміхнених сердець. І кожне шукає оченятами вгорі батьківський погляд. Їхня неосяжна любов до світла, ...