Проза

Мої ноги колола свіжоскошена трава. Я намагалася щось із цим зробити, але не придумала нічого кращого, аніж просто розправити спідницю, яка так нагадувала волошкове поле, і всістися зручніше. Легенький вітерець тим часом бавився з шовковою стрічкою, ...

У бульбашках днів майоріли із вітром поволі сотні душ, що не знали іще до пуття, хто вони й скільки часу пройшло від світання, де земля і як пахне торішня весна. Не секрет ні для кого, що птаство тут долає навчання своє: вакцинуються болем і ...

Екологія... Її порушення – це велика проблема людства. Щороку, щомісяця, щодня та щохвилини в моря та океани викидають тонни сміття та відходів. 

 Як ми можемо цьому зарадити та допомогти? Кожен з нас повинен зробити щось корисне. Наприклад, ...

Приємно, коли гарний день. 

Коли прокидаєшся від теплого проміння вранішнього сонця, що зазирнуло в кімнату й розмалювало стіни та ліжко. Коли мало домашнього завдання. Коли можна почитати цікаву книжку, а не вираховувати функції. Коли п'єш з ...

Багато хто вважає  “друзями” звичайних приятелів. Тих, хто сидить з нами за однією партою, відвідує той же гурток, або людину, з якою знайомі кілька днів. Для мене  друг – людина, яка показала себе в дії, а не на словах. 

Також друзями найчастіше ...

Шматочок теплого літа посеред безмежності блакиті. Руки тягнуться обійняти й ніколи не відпускати простоту та щирість. А в цьому полі – міріади усміхнених сердець. І кожне шукає оченятами вгорі батьківський погляд. Їхня неосяжна любов до світла, ...

Знаєте, мозок – прекрасний інструмент, мислення – чудова річ, але, на мою думку, коли вони керовані. Коли крила доповнюють внутрішню гармонію  птахи, а не літають хаотично, безладно в просторі, не слухаючи "господаря", руйнуючи спокій. 
...

Ми летіли, довго летіли на зламаних вигаданих крилах. Летіли вперед, розсікаючи лінію горизонту, але не знали, де знаходиться кінцева зупинка.

Я бачила перед собою сонце, яке на мить здалося яскравішим за твою посмішку. У цьому була певна ...

Швидкоплинність моменту  –

 це  аксіома. Життя – це зараз. 

Немає ніяких потім. Так нехай 

воно палає. Завжди. 

Спекотно вогнем

Оскар Уальд 

Для початку треба дати пояснення, що ж таке момент? А чи справді треба? Це занадто ...

Боїшся ти, що грізні, смутні гуки

Пройняти можуть і камінне серце.

А чим же ти заглушиш дикий голос

Хаосу темного, крик голоду й біди

Леся Українка 

Море завжди заворожує, сьогодні воно надзвичайно бурхливе, гарячі потоки ...

Очі наші весь час бігають, збирають інформацію, чіпляються за όбрази, кольори, форми. Іноді вони зупиняються, щоб побачити щось цікаве чи прекрасне, а іноді ти з усіх сил прагнеш їх відвести. Та, як би не хотів, щось утримує твій погляд. Ось він і ...

Дивлюся на палаюче багаття. Воно розгорається й так тихо потріскує: то гілочки сухі. Ні, на мить відволіклася. Так то ж я, тільки нагадую собі ту ватру, яка палає бажанням досягти, підкорити вершину жаданого… Та іскорки полум’я розлітаються ...

Тепла ковдра окутує вночі, погасли всі вогники. Утомлений за день, уже готовий заплющити очі й поринути в блаженний сон. Та він чомусь не приходить. Зате навідуються думи. І  саме пізньої ночі вони шалені, глибокі, відверті й чутливі. У всіх таке ...

Вона йшла вперед. 

Ви не подумайте: це не звичайна вулиця чи пішохідний перехід. Це довга стежина, кінець якої ховався за горизонтом. Упродовж життя вона рухалася не зупиняючись. Але раптом трапилася, можливо, не перша, але дійсно страшна ...